Ухвала суду № 52468143, 13.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 876/8988/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправими та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

22.07.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у врахуванні у складі заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця в розмірі 87% повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, суми індексації заробітної плати га винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013, з яких були сплачені пенсійні внески згідно статті 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача здійснити їй донарахування та виплату недовиплачених сум пенсії з розрахунку 87% заробітної плати починаючи з 02.08.2011 року з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, суми індексації заробітної плати відповідно до довідки про складові заробітної плати виданої Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 08.06.2015 року за №20945/10/19-18-05-35 та суми винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до Постанови КМ України № 1013, та довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), виданої Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 08.06.2015 року за №20945/10/19-18-05-35 та Наказу № 76-0 від 03.07.2006 р. «Про виплату винагороди за вислугу років», з яких були сплачені пенсійні внески.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправими та зобов'язання провести перерахунок пенсії в частині вимог за період з 02.08.2011 р. по 21.01.2015 р. залишено без розгляду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо відмови ОСОБА_2 у врахуванні у складі заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця в розмірі 87% відповідно до Закону України «Про державну службу» повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, суми індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до постанови КМУ від 12.09.1997 р. №1013, з яких були сплачені пенсійні внески згідно статті 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі з 22.01.2015 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 87% від заробітної плати з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області віл 08.06.2015р. №20945/10/19-18-05-35 та суми винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до Постанови КМУ №1013 та довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавки за ранг, або кваліфікаційної класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), виданої Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 08.06.2015р. №20945/10/19-05-35 та Наказу Тернопільської ОДПІ №76-0 від 03.07.2006р. «Про виплату винагороди за вислугу років» відповідно до Закону України «Про державну службу»..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що для призначення пенсії ОСОБА_2 враховано всі складові заробітної плати, передбачені законодавством. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошові винагороди та індексація заробітної плати не відноситься до інших надбавок, тому зарахувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з 02.08.2011 року ОСОБА_1 призначено пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Згідно довідки Тернопільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.06.2015 р. №20945/10/19-18-05-35 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_2 за період з серпня 2009 року по липень 2011 рік виплачені суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, проведена індексація заробітної плати, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, різного роду премії. Згідно Наказу Тернопільської об'єднаної ДПІ від 03.07.2006 р. №76-о ОСОБА_2 встановлено з 01.07.2006 р. розмір доплати за вислугу років в розмірі 40%. На всі вказані виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошові винагороди та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року у справі №607/12607/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправими та зобов'язання провести перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді І.О. Яворський

В.П. Сапіга