Ухвала суду № 52468127, 05.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Справа № 876/14705/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників:

від відповідача Дутка-Гефко Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року по справі № 809/2997/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» до Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» (позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082200 від 27 березня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує. Просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

14 березня 2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість.

02 квітня 2013 року товариством отримано повідомлення-рішення форми «В4» від 27 березня 2013 року № 000082200, складене на підставі акту перевірки від 14 березня 2013 року № 122/220/35154439, яким зменшено розмір від'ємного значення сум ПДВ у розмірі 358458 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, однак рішенням від 19 серпня 2013 року №9238/6/99-99-10-01-15 залишено без змін зазначене податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Згідно поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» до державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкової декларації з податку на додану вартість від 19 листопада 2012 року №9072787743 та від 20 грудня 2012 року №11116 за листопад 2012 року задекларовано суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 358488 грн.

Матеріалами справи доведено, що 14 березня 2013 року податковим органом здійснено вихід за податковою адресою товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» (м. Рогатин вул. Галицька 126.) для вручення керівнику листа від 14 березня 2013 року №780/10/15-2, щодо надання інформації та підтверджуючих документів, які свідчать про правомірність формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, починаючи з жовтня 2012 року.

Для можливості з'ясування правомірності формування залишку від'ємного значення, податковим органом здійснено перевірку наявності платника за адресою - м. Рогатин, вул. Галицька 126. Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» за податковою адресою відсутнє, ознак діяльності за даною адресою не встановлено.

Згідно поданої позивачем останньої декларації з податку на прибуток підприємств розрахунок амортизаційних відрахувань не відображено, що свідчить про відсутність основних засобів. Звітність форми 1-ДФ платником у період 2012 року до ДПІ у Рогатинському районі не подавалась.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» відсутні умови для здійснення господарської діяльності щодо купівлі, перевезення, зберігання, відвантаження та реалізації товарно-матеріальних цінностей в силу відсутності персоналу, транспортних засобів, приміщень. Як наслідок, податковий орган прийшов до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» завищено залишок від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму ПДВ 358458,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Рогатинському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2013 року № 0000082200 на 358458,00 грн. зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. п. 188.1. статті 185 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 17 липня 1999 року №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 44.1. Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Однак, ці вимоги позивачем не були дотримані під час перевірки, ні після її закінчення.

За таких обставин, суд вважає, що позивач занизив суми позитивного значення різниці поточного звітного періоду та суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, оскільки належним чином не підтверджено сплати податку до бюджету, а тому податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість від 27 березня 2013 року, яку оскаржує позивач, винесено відповідачем правомірно.

Підпунктом 54.3.2 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство «Машинобудівний завод Зангерхаузен-Україна» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року по справі № 809/2997/13-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.