Ухвала суду № 52468120, 08.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 876/7718/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

за участі позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Білоніжка Б.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 07 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

16 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області в якому просила визнати незаконними та протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі щодо невключення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для визначення їй пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»; зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з часу її призначення (06.03.2010р.) включивши до складових заробітної плати отримані нею суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 01 березня 2008 року до 28 лютого 2010 року, що враховуються для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 07 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі щодо невключення ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для визначення розміру пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» і зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі включити ці суми в розрахунок заробітної плати ОСОБА_2 та провести ОСОБА_2 перерахунок її пенсії, починаючи з часу звернення за таким перерахунком, тобто з 27 січня 2015 року. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, апелянт по справі зазначив, що пенсія ОСОБА_2 призначена з 06 березня 2010 року відповідно до Закону України «Про державну службу», після призначення пенсії перерахунок не проводився, оскільки не прийнято відповідного нормативно-правового акту щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач по справі - ОСОБА_2, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

27 січня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача по справі із заявою в якій просила перерахувати їй пенсію з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та індексації заробітної плати.

Листом від 04 лютого 2014 року, відповідачем по справі було повідомлено позивачу, що в управління немає законних підстав для проведення їй перерахунку пенсії на підставі представленої довідки про заробіток.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір та облік на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування єдиного внеску здійснюється на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно із ст.2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні витрати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.3 ч.2 Постанови Кабінету міністрів України №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Колегія суддів вважає зазначити, що Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи позов, так як матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є складовою заробітної плати державного службовця.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області - залишити без задоволення.

Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 07 липня 2015 року по справі №445/357/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя Д.М. Старунський

Суддя А.І. Рибачук

Повний текст ухвали виготовлено 10 жовтня 2015 року.