Рішення № 52466932, 06.10.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/1122/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Тесля О.П. Провадження № 22-ц/789/1188/15 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - Фігель О.Т.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_2 та її

представника ОСОБА_3; відповідача ОСОБА_4.; представник третя особа ОСОБА_5;

представник Петриківського обласного КД будинок

-інтернат - Новосад М.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_12. на заочне рішення Чортківського районного суду від 30 липня 2015 року по справі за позовом прокурора Тернопільського району в інтересах дитини ОСОБА_4, установи Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат", третьої особи служби у справах дітей Чортківської міської ради, Петриківської сільської ради Тернопільського району до ОСОБА_7, третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дитини та визнання договору дарування недійсним, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року прокурор Тернопільського району в інтересах дитини ОСОБА_7, установа Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про стягнення коштів на утримання дитини та визнання договору дарування недійсним.

Рішенням Чортківського районного суду від 30 липня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, кошти в сумі 49335 (сорок дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 96 коп. на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (у Петриківському дитячому будинку-інтернаті, призначення платежу "Поповнення поточного рахунку: НОМЕР_2, на ШБ: ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1", отримувач: філія Тернопільське обласне управління AT „Ощадбанк" м. Тернопіль, код СДРПОУ отримувача:09338500, код банку 338545).

Визнано укладений договір дарування 1/2 частки житлової квартири вартістю 67440 грн., що знаходиться АДРЕСА_1 від 09.04.2015 року - недійсним, а саме удаваним та скасовано право власності 1/2 частки житлової квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 за ОСОБА_11

Стягнуто з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, 243 (двісті сорок три) грн.. 60 коп. судового збору в доход держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_12 просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким в позові прокурора Тернопільського району в частині визнання договору дарування недійсним відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладені в ній.

Прокурор Тернопільського р-ну - Фігель О.Т. апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат" -Новосад М.І. апеляційну скаргу не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник служби у справах дітей Чортківської міської ради в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, вважаючи рішення не законним та не обгрунтованим, оскільки суперечить фактичним обставинам справи.

ОСОБА_5 - третя особа, апеляційну скаргу підтримав, вважаючи рішення не законним та не обгрунтованим, оскільки суперечить фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 309 ч.1.п.3 ЦПК України - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового є невідповідність висновків суду обставинам справи.

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ( рідні брат та сестра) на праві приватній власності належало по 1/2 житлової квартири, що знаходиться АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_3, виданого Чортківським обласним комунальним міжрайонним БТІ від 29.09.2009 року.

Суд першої інстанції, визнаючи договір дарування недійсним, а саме - удаваним та такий, що вчинений з метою приховання іншого правочину (ст.235ЦКУ), забезпечення виконання зобов"язання-застави, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 на протязі 5-6 років позичив у ОСОБА_5 15 тис. грн., оскільки грошей у ОСОБА_4. немає, то як засіб забезпечення виконання зобов"язання він віддасть ОСОБА_5 у власність 1/2 належної йому на праві власності квартири. Цей висновок суду зроблений на підставі пояснень ОСОБА_5, даних ним в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄДДР за № 12015210190000023 від 23.04.2015 р.

Однак з таким висновком суду колегія не погоджується, оскільки у відповідності до вимог ст. 309 ч.1 п. 3 ЦПК України суперечить фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 717 ЦК України - за договором дарування одна сторона(дарувальник) передає або зобов"язується передати в майбутньому другій стороні(обдаровуваному) безоплатно майно(дарунок) у власність.

09.04.2015 року ОСОБА_4. уклав договір дарування 1/2 частки житлової квартири, що знаходиться АДРЕСА_1 із ОСОБА_5

Згідно із ст. 60 п 3,4 ЦПК України - доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Звільнення від доказування допускається відповідно до ст. 61 п 4 ЦПК України - вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов"язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, що підставою звернення до суду з позовом представника позивача були пояснення ОСОБА_5 надані в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015210190000023 від 23.04.2015 р.( кримінальна справа ще не розслідувана і обвинувальний вирок відсутній), про те, що між ним та ОСОБА_7 був укладений договір позики на суму 15 тис. грн. Позивачем фактично ж поставлено питання про забезпечення виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_7 коштів в сумі 49335,96 грн., знятих ним з карточки сестри ОСОБА_7 і потрачених на власні потреби.

Згідно із ст. 235 ЦК України - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Із роз"яснень п.25 постанови Пленуму ВСУ №9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним" вбачається, що за удаваним правочином (ст.235) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Однак, як поясними в судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_5, що договору позики не укладали і між ними не має ніяких цивільно-правових угод щодо грошових коштів. Будь-яких доказів щодо вчинення ними іншого правочину представником позивача не представлено, а судом не здобуто. Отже, договір дарування, належної ОСОБА_7 на праві власності 1/2 частини спірної квартири вчинений ним добровільно, з узгодженням волевиявлення обох сторін і є актом розпорядження майном власника та актом прийняття подарунку обдарованого і відповідає нормам ст. 720 ЦК України.

4 червня 2015 року ОСОБА_5 подарував належну йому на праві власності 1/2 частину спірної квартири малолітньому ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 Даний договір сторонами не оспорюється. Спірна квартира на даний час не придатна для проживання.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виховувалася у Петриківському дитячому будинку-інтернаті з 19.11.2002 року по 17.06.2013 р. і перебувала на повному державному забезпеченні.

Розпорядженням голови Чортківської районної державної адміністрації № 501 від 27.07.2006 року їй надано статус дитини-сироти.

Тернопільським обласним центром медико-соціальної експертизи обласна МСЕК №1 від 28.10.2011 р. та висновком № 89 виданої Чортківською центральною комунальною районною лікарнею від 05.07.2013 року її визнано інвалідом з дитинства II групи внаслідок помірної розумової відсталості строком довічно.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 25.04.2013 року ОСОБА_4 визнано недієздатною та призначено її брата ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном.

На підставі вказаного рішення та заяви ОСОБА_7 від 20.06.2013 р., ОСОБА_4 відрахована із списків вихованок Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату і вибула на постійне місце проживання за адресою проживання опікуна ОСОБА_7 по АДРЕСА_1.

Рішенням №123 Чортківської міської ради від 16.04.2014 р. ОСОБА_4 звільнено від виконання обов'язків опікуна над недієздатною ОСОБА_7 у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків як опікуна.

На підставі наказу №49-од Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 01.07.2014 року ОСОБА_7 переселено в Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат.

Рішенням Чортківського районного суду від 29.08.2014 р. ОСОБА_7 звільнено від обов'язків опікуна над недієздатною ОСОБА_4

Згідно інформації Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату, що підтверджується довідкою про рух коштів №24-162/871 виданої філією Тернопільське обласне управління AT „Ощадбанк" від 26.03.2015 р. встановлено, що у період з 18.03.2013 р. по 01.07.2014 р. опікуном ОСОБА_7 було знято з рахунку ОСОБА_4. кошти на загальну суму 49335,96 грн. і використані ним для власних потреб: на ремонт квартири колишньої дружини, що проживає за адресою АДРЕСА_2 та її батьки ОСОБА_9 і ОСОБА_8, а також придбано плазмовий телевізор, персональний комп'ютер, два комоди, шафа, диван, комп'ютерний стіл, конвектор та штори. ОСОБА_7 цього не заперечує і не відмовляється повернути кошти на рахунок сестри.

Рішення суду в частині стягнення коштів в сумі 49335,96 грн. з ОСОБА_7 в користь сестри ОСОБА_4. сторонами не оскаржувалось.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309, 313-316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_12 - задовольнити.

Заочне рішення Чортківського районного суду від 30 липня 2015 року в частині визнання договору дарування від 09.04.2015 року житлової квартири вартістю 67440 грн., що знаходиться по АДРЕСА_1 недійсним та скасувати право власності на 1/2 частини квартири за ОСОБА_5 скасувати та ухвалити нове, яким в цій частині задоволення позову - відмовити..

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк