Ухвала суду № 52464889, 06.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3078/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2015 року №0000342200, №0000352200, №0000362200.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2015 року №0000342200. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу в якій просить постанову суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоспецпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 07 листопада 2014 року за результатами якої складено 17.12.2014 року акт 5/10-13-22-02-121/38183310.

В акті податковим органом було зазначено виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства України, зокрема:

-п.182.1 ст. 182, п.187.1 ст.187, п.201.4,201.6 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 17 968 207 грн, у т.ч. у квітні 2013 року - 203 604 грн, у травні 2013 року - 838 грн, у червні 2013 року - 3 809 840 грн, у липні 2013 року -700 грн, у серпні 2013 року - 768 грн, у вересні 627 000 грн, у жовтні 2013 року - 3 230 269 грн, у листопаді 2013 року - 2 546 756 грн, у грудні 2013 року - 7 548 432 грн;

-пп 49.18.1 п.49.18 ст. 49 ПК України через неподання до ДПІ податкової декларації з ПДВ і реєстрів поданих та виданих податкових накладних з квітня 2013 року по грудень 2013 року.

На підставі акта перевірки 27 січня 2015 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення :

-№0000342200, згідно якого збільшено зобов»язання із ПДВ на 17 968 207 грн за основним платежем та на 4 492 052 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№0000352200, згідно якого збільшено суму грошового зобов»язання із ПДВ у розмірі 4590 грн за штрафними санкціями;

-№0000362200, згідно якого збільшено суму грошового зобов»язання із ПДВ на 1530 грн за штрафними санкціями.

Як вбачається із акта перевірки податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку із відсутністю у позивача реєстрації платником податку на додану вартість у 2013 році та неподання ним у встановлені законом строки до податкового органу податкових декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з квітня по грудень 2013 року. Крім того, податковий орган зазначив, що на формування показників донарахованої суми ПДВ, мав вплив здійснений товариством продаж автомобілів швидкої медичної допомоги.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що грошові зобов»язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні №0000342200 від 27.01.2015 року, нараховані як ПДВ по операціях позивача із поставки автомобілів швидкої медичної допомоги.

Основними видами діяльності ТОВ «Автоспецпром» є виробництво автотранспортних засобів, виробництво інших гумових виробів, виробництво електромедичного та електротерапевтичного устаткування, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, тощо.

З 01 січня 2014 року позивача зареєстровано платником податку на додану вартість.

На підтвердження факту господарської діяльності з поставки автомобілів швидкої медичної допомоги позивачем до справи було надано, а судом першої інстанції досліджено наступні документи: договір поставки автомобілів, специфікації, податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, договори про закупівлю товарів за державні кошти, договір про експонування, акт виконання робіт (надання послуг), договір оренди автотранспортного засобу, банківські виписки на підтвердження перерахування коштів.

Зазначені документи, як встановлено судом першої інстанції та з цим погоджується суд апеляційної інстанції, є підтвердженням здійснення позивачем господарської діяльності у період з квітня 2013 року по грудень 2013 року з постачання автомобілів швидкої медичної допомоги і надання автомобілів в оренду для перевезення медичного обладнання.

Крім того, судом було встановлено, що з вересня по грудень 2013 року мало місце повернення позивачем помилково перерахованих ТОВ «Ілатанмед» коштів у сумі 810 000 грн відповідно до листа від 20 вересня 2013 року, вих.. номер 420, що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Підпунктами 183.1, 183.2 ст.183 ПК України визначено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 197.1.27, п.197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 08 серпня 2011 року №867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування ПДВ» затверджено перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ.

До вказано переліку в ходили автомобілі спеціального призначення, код згідно з УКТЗЕД 8705 90 90 90.

За змістом п.183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції вірно послався на п.181.1 ст.181 ПК України, відповідно до якого обов»язок реєструватися платником ПДВ виникає тоді, коли це стосується товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню.

Як встановлено судом, на момент господарської діяльності позивача, що перевірявся податковим органом, постачання автомобілів швидкої медичної допомоги підлягало оподаткуванню ПДВ, проте такі операції (постачання виробів медичного призначення) набувають режиму об'єктів, звільнених від оподаткування, тобто такі операції підлягають оподаткуванню, але були звільнені від нього.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки доказів донарахування у повідомленні-рішенні №0000342200 від 27 січня 2015 року ПДВ за операціями, окрім щодо постачання автомобілів спеціального признання, звільнених від оподаткування ПДВ, відповідач не надав, то підстави для нарахування такого податку за вказаними операціями відсутні.

Дані висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються із нормами п.183.10 ст.183 та пп.197.1.27 п.197.1 ст.197 ПК України.

Щодо помилково перерахованих позивачем коштів у розмірі 810 000 грн, то дана операція не підпадає під визначення об»єкта оподаткування ПДВ у контекстні ст.185 та ст.14 ПК України, а тому застосування за не реєстрацію платником податку на додану вартість такої міри відповідальності як нарахування ПДВ за операції, звільненні від оподаткування вказаним податком, є хибними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2015 року №0000342200.

Крім того, колегія суддів, враховуючи встановлені у справі обставини, вважає, що висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000352200 та №0000362200, є вірними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Законом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податку.

Пунктом 49.2 ст.49 ПК України визначено, що платник податків зобов»язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу, незалежно від того, чи проводив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Як зазначено у п. 49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (податковий) звітний період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За правилами п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов»язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов»язаних з визначенням об»єктів оподаткування та/або податкових зобов»язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов»язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.201.14 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом (п.201.15 ст.201ПК).

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов»язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке не подання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн

Оскільки позивач повинен був зареєструватись платником ПДВ, порушення за неподання ним у встановлені строки до ДПІ податкових декларацій з ПДВ та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних є встановленим, а тому податковий орган правомірно застосував до товариства штрафні санкції.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційних скаргах апелянтами доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошиснькому районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 07 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.