Ухвала суду № 52461729, 15.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 рокусправа № 804/10585/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі №804/10585/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» (далі - ТОВ «Веста-Пласт») 18 липня 2014 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем рішення від 25 червня 2014 року №0018621705, №0018631705, № 0018641705, № 0018651705, № 0018661705.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані рішення повинні бути скасовані, оскільки відповідачем не дотримано процесуального порядку їх винесення передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зазначає про неточність розрахунків суми нарахованих штрафів та пені.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що в позивача була наявна недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за визначений період та відсутністю відповідних пояснень та письмових доказів зі сторони позивача щодо неточності розрахунків штрафних санкцій та пені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправомірно посилається на положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України №1-1 від 21 січня 2014 року «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України», яка набрала чинності 25 лютого 2014 року, її визнано такою, що втратила чинність Посилається на неврахування судом відсутності можливості перевірити вірність розрахунків та їх порядку нарахування та незастосування до спірних відносин норми ч. 14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» яка передбачає погодження оскаржених рішень з Пенсійним фондом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача яка заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску:

- за серпень 2013 року, що підлягає сплаті до 20 вересня 2013 року, станом на 01 жовтня 2013 року становила 350468,19 грн. Заборгованість погашена в повному обсязі лише 16 грудня 2013 року, у зв'язку із чим відповідачем прийнято рішення від 25 червня 2014 року № 0018621705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано ТОВ «Веста-Пласт» штраф у розмірі 35046,83 грн. (10%) та пеню у розмірі 20832,58 грн. (0,1% від суми недоїмки) (а.с.11);

- за вересень 2013 року, що підлягає сплаті до 21 жовтня 2013 року, станом на 21 жовтня 2013 року становила 354201,22 грн. Заборгованість погашена в повному обсязі лише 31 січня 2014 року, у зв'язку із чим відповідачем прийнято рішення від 25 червня 2014 року № 0018631705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано ТОВ «Веста-Пласт» штраф у розмірі 35420,14 грн. (10%) та пеню у розмірі 24976,29 грн. (0,1% від суми недоїмки) (а.с.10);

- за жовтень 2013 року, що підлягає сплаті до 20 листопада 2013 року, станом на 20 листопада 2013 року становила 375292,81 грн. Заборгованість погашена в повному обсязі лише 04 березня 2014 року, у зв'язку із чим відповідачем прийнято рішення від 25 червня 2014 року № 0018641705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано ТОВ «Веста-Пласт» штраф у розмірі 37529,29 грн. (10%) та пеню у розмірі 30991,56 грн. (0,1% від суми недоїмки) (а.с.9);

- за листопад 2013 року, що підлягає сплаті до 20 грудня 2013 року, станом на 20 грудня 2013 року становила 373421,97 грн. Заборгованість погашена в повному обсязі лише 04 квітня 2014 року, у зв'язку із чим податковою прийнято рішення від 25 червня 2014 року № 0018651705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано ТОВ «Веста-Пласт» штраф у розмірі 37342,21 грн. (10%) та пеню у розмірі 33469,92 грн. (0,1% від суми недоїмки) (а.с.8);

Позивачем подано звіт, відповідно до якого загальна сума, що підлягає сплаті за грудень 2013 року до 20 січня 2014 року склала 349398,39 грн. Ця сума погашена в повному обсязі лише 26 травня 2014 року, у зв'язку із чим податковою прийнято рішення від 25 червня 2014 року №0018661705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано ТОВ «Веста-Пласт» штраф у розмірі 34939,84 грн. (10%) та пеню у розмірі 36811,24 грн. (0,1% від суми недоїмки) (а.с.7).

Розрахунок штрафних санкцій та пені за наведеними рішеннями підтверджено витягом з ІС «Податковий блок» (а.с.28-64).

Факт заборгованості по сплаті єдиного внеску позивачем не заперечується.

Правомірність та обґрунтованість зазначених рішень відповідача якими накладено на позивача штраф та нараховано пеню є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача від 25 червня 2014 року №0018621705, №0018631705, № 0018641705, № 0018651705, № 0018661705 прийняті правомірно.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі Закон - №2464-VІ) та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно із частиною 12 статті 9 Закону №2464-VІ, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини 11 Закону №2464-VІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розділом 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказаном Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455 (далі - Інструкція №455), регулюється питання застосування фінансових санкцій за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.7.1 Інструкції №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно із абз. 2 п.7.2 Інструкції №455 відповідно до частини одинадцятої статті 25 зазначеного Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9 . Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Пунктом 7.5 Інструкції №455 передбачено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про правомірність оскаржуваних рішень, враховуючи факт несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску за серпень - грудень 2013 року, у зв'язку із чим в останнього була наявна недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за визначений період.

Доводи позивача на те, що суд першої інстанції неправомірно посилається на положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України « 1-1 від 21 січня 2014 року «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України», яка набрала чинності 25 лютого 2014 року, її визнано такою, що втратила чинність є безпідставним, оскільки як вбачається з рішення суду першої інстанції, судом для вирішення спірних відносин зазначена позивачем інструкція не застосовувалась.

Крім того, не можуть бути також підставою для скасування оскаржуваних рішень доводи позивача про те, що у рішеннях відповідачем не зазначено період виникнення недоїмки по сплаті єдиного внеску, що унеможливлює встановити вірність чи хибність зазначених сум штрафів та пені, порядку їх нарахування, періоди. У разі незрозумілості періодів за які визначена недоїмка, платник не позбавлений права на отримання такої інформації у контролюючого органу, що передбачено п.1 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При цьому позивачем не було надано суду доказів наявності помилок в розрахунках пені та штрафу.

Щодо доводів позивача про незастосування судом першої інстанції до спірних відносин норми ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» яка передбачає погодження оскаржених рішень з Пенсійним фондом, та складання оскаржених рішень за формою яка була передбачена Інструкцією, що на момент їх прийняття втратила чинність, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавством України не встановлений механізм такого погодження. Однак, відсутність такого порядку та недотримання форми рішення не звільняє відповідача від обов'язку щодо нарахування на суму недоїмки по сплаті єдиного внеску пені та накладення штрафу, а позивача від обов'язку з сплати такої пені та штрафу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем винесено оскаржувані рішення у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні законодавством України.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі № 804/10585/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 19 жовтня 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя О.М. Панченко