Постанова № 52459811, 15.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 року Справа № 904/4094/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Верхогляд Т.А. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Коваль Л.А. від 15 жовтня 2015 року)

Секретар судового засідання Мудрак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шабатенко А.М. представник, довіреність №б/н від 25.03.15;

від відповідача: Третьяк В.В. представник, довіреність №3 від 16.06.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр «Крок», м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015року у справі № 904/4094/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна Нафтогазова компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр «Крок», м. Дніпропетровськ

про стягнення 19116 грн. 71 коп.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року по справі № 904/4094/15 (суддя Рудь І.А.) замінено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр «Січ» на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр «КРоК», позовні вимоги задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр «КРоК» стягнуто на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна Нафтогазова компанія", м. Дніпропетровськ 15800,0грн. основного боргу; 2355,72 грн. пені; 960,99грн. 20% річних; 1827,0 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, за укладеним між сторонами по справі Договору купівлі - продажу від 04 грудня 2013 року № 0412/3, по своєчасній оплаті поставленого відповідачем пального.

При винесенні рішення суд керувався приписами статей 4,173-175, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статей 9,16,525,526,611,625,629,655,692 Цивільного кодексу України, статей 4,32,33,36,43,45,49,75,82-85,116-117 Господарського процесуального кодексу України, умовами вищезазначеного договору купівлі-продажу.

Не погодившись із рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що надана позивачем Видаткова накладна від 15 грудня 2014 року № СН-00022411 не може бути належним доказом, оскільки невірно вказане найменування відповідача, не вказані посада і призвіще особи, яка є відповідальною за здійснення господарської операції з боку покупця.

Також в апеляційній скарзі, скаржник зазначив, що у період між серпнем 2014 року та липнем 2015 року, керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр «КРоК» здійснювалося незаконно, особою, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців директором відповідача на підставі підроблених документів, що встановлено судовими рішеннями, а отже всі юридично зазначені дії, які здійснювалися у цей період від імені відповідача вказаними особами, є незаконними.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

04 грудня 2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східна Нафтогазова компанія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним центром "КРоК" (покупець), укладено Договір купівлі-продажу пального та його передачі за бланками-дозволами внутрішнього обігу №0412/3 (надалі-Договір), відповідно до умов якого, в порядку і на умовах, визначених договором, продавець зобов'язується передати певну кількість пального у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та є чинним протягом 1 (одного) календарного року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Згідно пункту 2.1 Договору ціна та загальна вартість пального визначається у рахунках на оплату його вартості та у видаткових документах, що надаються продавцем покупцю в порядку та на умовах, визначених Договором, котрі являються специфікацією в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину даного Договору. Сторони дійшли взаємної згоди вважати, що в день підписання покупцем видаткових документів - він отримав від продавця оригінал рахунку на оплату вартості прийнятого пального.

За умовами пункту 2.2 Договору ціна на пальне формується на підставі затверджених цін продавця, що діють станом на момент складання видаткових документів на пальне та рахунків на оплату його вартості.

Відповідно до пункту 4.1 Договору порядок оплати: відстрочка платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% вартості прийнятого пального у строк 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання видаткових документів та отримання відповідного рахунку на оплату, шляхом перерахування грошових кошів на поточний банківський рахунок продавця.

Згідно до пункту 4.2 Договору усі розрахунки за Договором здійсниться в національній валюті України.

На виконання умов Договору позивач передав, а покупець прийняв у власність товар на загальну суму 15 800 грн. 00 коп., що підтверджується Видатковою накладною № СН-0002241 від 15 грудня 2014 року, підписаною посадовою особою відповідача, підпис якої засвідчено печаткою товариства.

У відповідності із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15800,0грн.

Згідно до пункту 8.3 Договору у випадку несвоєчасного проведення розрахунків, згідно умов даного Договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, від суми за кожний день прострочення платежу та 20% річних від суми простроченого платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 15800,0грн. основного боргу, 2355,72 грн. пені, 960,99 грн. 20% річних.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Доводи скаржника про те, що між серпнем 2014 року та липнем 2015 року, керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр «Крок», здійснювалося незаконно, особою, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців директором відповідача на підставі підроблених документів, у зв'язку з чим усі юридично значимі дії, які здійснювалися у цей період ( з 19 листопада 2014 року по 16 липня 2015 рік) вказаними особами відповідача, є незаконними ( в тому числі і зміна назви відповідача) до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, які б підтверджували, що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати, про обмеження представництва (керівництва) відповідача.

Крім того слід зазначити, що представник позивача в судовому засіданні пояснив , що про зміну керівництва йому стало відомо зі змісту апеляційної скарги.

Відомості про відповідача при оформленні первинних документів були ним взяті виключно з укладеного між сторонами договору та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Слід зауважити, що спірна видаткова накладна містить найменування відповідача, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, містить підпис посадової особи відповідача, засвідчений печаткою відповідача.

За вказаних підстав, і оскільки суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року по справі № 904/4094/15, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року по справі № 904/4094/15.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр «Крок», м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015року у справі № 904/4094/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя Т.А.Верхогляд