Постанова № 52454538, 27.04.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/908/11

10:21

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вижницькому районі Чернівецької області до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вижницькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області від 29.03.2011 р. № 25016962 про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно, передчасно та всупереч вимогам ст. 308 КУпАП, Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 25016962 від 29.03.2011 р. та не стягнуто штраф у подвійному розмірі в сумі 272 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачем подано заперечення проти позову, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність винесення оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні представник відповідача надав аналогічні пояснення викладеним в запереченні проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж на пять днів, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 04.05.2011 р., тобто в перший робочий день після нього.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Начальником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вижницькому районі Чернівецької області 21.02.2011 р. винесено постанову № 1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та надано 15-денний строк для добровільної сплати штрафу.

В резолютивній частині постанови зазначено, що у разі несплати суми штрафу у строк, передбачений ч. 1 ст. 307 КУпАП, органами державної виконавчої служби при примусовому виконанні постанови стягується подвійний розмір штрафу в сумі 272,00 грн.

Вказану постанову направлено позивачем на адресу ОСОБА_3, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням від 21.02.2011 р. № 4166.

В добровільному порядку ОСОБА_3 штраф сплачено не було, в зв'язку з чим 09.03.2011 р. постанову про накладення адміністративного стягнення позивачем було направлено до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області для примусового виконання.

14.03.2011 р. відповідачем на підставі ст. ст. 3, 18, 20 та 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25016962 щодо примусового виконання постанови № 1 від 21.02.2011 р.

29.03.2011 р. відповідачем винесено постанову ВП № 25016962 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 1 від 21.02.2011 р., у звязку із стягненням із ОСОБА_3 на користь позивача штрафу в розмірі 136,00 грн.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами 31.03.2011 р. на рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вижницькому районі Чернівецької області надійшли кошти в сумі 136,00 грн. на погашення адміністративного штрафу накладеного на ОСОБА_3

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження незаконною, позивач оскаржив її до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Частиною 1 ст. 308 КУпАП визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

Із системного аналізу вказаних положень КУпАП вбачається, що сам факт надсилання постанови про накладення на порушника штрафу для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби засвідчує про відсутність сплати вказаного у постанові штрафу у добровільному порядку, а відтак державний виконавець здійснює примусове виконання резолютивної частини постанови про накладення штрафу згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП, тобто у подвійному розмірі. Визначений у постанові первинний розмір штрафу стосується виключно добровільного його виконання боржником, примусове ж виконання постанови повинно здійснюватися у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 308 КУпАП.

Аналогічну позицію викладено Міністерством юстиції України в розяснені від 11.02.2009 р. № 25-32/147, в якому наголошується на те, що починаючи з січня 2009 року, стягнення штрафу при примусовому виконанні постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснюється у подвійному розмірі.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 р. № 2677-VI (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Згідно ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, одним із яких є постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV).

Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, в т.ч. за рахунок коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону;

Таким чином, постанова від 21.02.2011 р. № 1 у справі про адміністративне правопорушення, винесена посадовою особою органу Фонду, є виконавчим документом, і державний виконавець, отримавши вищезазначену постанову, зобовязаний здійснити всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем направлено на примусове виконання постанову № 1 від 21.02.2011 р. із зазначенням подвійного розміру штрафу, а саме 272,00 грн. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП, саме у такому розмірі штраф підлягав стягненню з ОСОБА_3 Оскільки державним виконавцем лише частково (в сумі 136 грн.) виконано виконавчий документ суд вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 25016962 від 29.03.2011 р. винесена відповідачем передчасно, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи наведені відповідачем в запереченнях проти позову не спростовують протиправність винесення оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задодовльнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області від 29.03.2011 р. № 25016962 про закінчення виконавчого провадження.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 04.05.2011 р.

Суддя В.К. Левицький