Постанова № 52454537, 28.04.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/837/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григораша В.О.;

секретаря судового засідання Дячука Д.А.;

за участю:

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача не з'явився;

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача не з'явився;

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство «Арго»до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ВАТ «Хотинське АТП-17741», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 «Ласка Лізинг»про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство «Арго» (далі-позивач) звернулось із адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області (далі-відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови, а саме:

- від 16.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення солідарно на користь ОСОБА_2 «Ласка Лізинг»з ВАТ «Хотинське АТП-17741»та ОСОБА_2 ВКТ «Арго»512 783,24 грн. заборгованості по лізингових платежах, 10 083,18грн. пені, 7 880 548,56грн. поточної заборгованості, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- від 21.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 ВКТ «Арго» виконавчого збору;

- від 31.03.2011 року про накладення арешту на кошти ОСОБА_2 ВКТ «Арго»в установах банків.

Позов мотивовано наступним.

31 березня 2011 року під час проведення звірки з відповідачем по зведеному виконавчому провадженні, щодо стягнення з ОСОБА_2 ВКТ «Арго»заборгованості в сумі 2261608,73грн., позивачу стало відомо про наявність у відповідача нового виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_2 ВКТ «Арго»та ВАТ «Хотинське АТП-17741»солідарно, заборгованості на користь ОСОБА_2 «Ласка лізинг».

Для з`ясування підстав для відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_2 ВКТ «Арго» заборгованості на користь ОСОБА_2 «Ласка лізинг», позивач 31.03.2011року звернувся до відповідача з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №24425247.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з`ясувалось, що 16.02.2011 року відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24425247 на підставі наказу виданого Господарським судом Чернівецької області №41/769 від 09.04.2010 р. про стягнення солідарно на користь ОСОБА_2 «Ласка Лізинг»з ВАТ «Хотинське АТП-17741»та ОСОБА_2 ВКТ «Арго»512 783,24 грн. заборгованості по лізингових платежах, 10 083,18грн. пені, 7 880 548,56грн. поточної заборгованості, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.03.2011 року відповідач виніс постанову про стягнення з ОСОБА_2 «Арго» виконавчого збору в сумі 842915,09грн. у звязку з невиконанням позивачем в добровільному порядку та у семиденний строк, що визначений постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року № ВП №24425247 наказу господарського суду Чернівецької області №41/769 від 09.04.2010року, що становить 10 % від суми яка підлягає стягненню в примусовому порядку. Згодом, з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, позивач дізнався про винесену відповідачем 31.03.2011 року постанову про накладення арешту на його грошові кошти в установах банку.

Позивач вважає, що рішення відповідача прийняті з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, обумовлених даним законом.

У відповідності до ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV) Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закон № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Позивач зазначає, що не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24425247 від 16.02.2011 року, у звязку з чим не мав можливості скористатись установленим законодавством строком для його добровільного виконання. Також, відповідач виносячи постанови про стягнення виконавчого збору та накладення арешту на кошти, не пересвідчився чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року № ВП №24425247, чим порушено п.п.4.1.1 п.п.4.1 п.4 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999, №74/5 (далі Інструкція №74/5).

Також позивач зазначає, що заходами з примусового виконання рішення, якими є накладення арешту на рахунки в банках, здійснені постановою від 31.03.2011 року, можуть також здійснюватись виключно після закінчення строків для добровільного виконання рішення.

Крім того, в оскаржуваних постановах в якості виконавчого документу зазначено наказ господарського суду Чернівецької області №41/769 від 09.04.2010 року, проте позивач вказує на те, що господарський суд Чернівецької області не видавав такого наказу.

У звязку з наведеним вище, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року ВП№24425247, постанова про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011року та постанова про накладення арешту на кошти боржника від 31.03.2011року винесені відповідачем безпідставно, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовільними їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте ним 15.04.2011 року надано письмове заперечення проти адміністративного позову, в якому просив відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідач вважає, що будь-які рішення, дії та бездіяльність Державної виконавчої служби або державних виконавців, повязані з примусовим виконанням рішення Господарського суду м. Києва можуть бути оскаржені виключно до Господарського суду м. Києва і не шляхом подачі позову, а шляхом звернення зі скаргою в порядку, визначеному ст. 121-2 ГПК України.

Трактуючи ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, відповідач стверджує, що дії чи бездіяльність державного виконавця при виконанні рішень господарських судів можуть бути оскаржені лише стягувачем, боржником або прокурором і тільки у порядку господарського судочинства. Відповідач зазначає, що подібної позиції притримується Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 14.08.2007 р. №01-8/675 та Вищий адміністративний суд в Оглядовому листі від 09.01.2008 р. №7/9/13-08.

Таким чином, відповідач вважає, що даний адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в звязку з непідвідомчістю.

Також, відповідач вказує, що за допомогою даного адміністративного позову позивач намагається ухилитись від виконання рішення суду, тим самим порушуючи принцип обовязковості судового рішення.

Крім того, відповідач звертає увагу на пропуск позивачем граничного десяти денного строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, встановленого ст. 24 Закону України № 606-XIV.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №24425247 від 16.02.2011 року було направлено на адресу позивача 25.02.2011року рекомендованим листом №231/05-11. У звязку із цим відповідач вважає, що позивача було належним чином повідомлено про відкриття даного виконавчого провадження та таким чином ним пропущено 10-денний строк для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011 року.

Постанова про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011 року була надіслана 22.03.2011 року листом №412/05-11 простою кореспонденцією.

Постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21.03.2011 року була надіслана 22.03.2011 року листом №411/05-11 простою кореспонденцією.

Що стосується описки у назві суду, що видав наказ від 09.04.2010 року у справі №41/769, то відповідач вважає її очевидною, а тому такою що не впливає на суть та зміст наказу та постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначену описку виправлено державним виконавцем шляхом винесення постанови про виправлення помилок у процесуальному документі від 11.04.2011року.

Доводи позивача про те, що постановою державної виконавчої служби його позбавили можливості виплачувати зарплату працівниками, є безпідставними оскільки в зверненому провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції в Чернівецькій області, крім наказу від 09.04.2010 року у справі №41/769 перебувають також інші накази Господарського суду Чернівецької області.

Враховуюче зазначене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у звязку із його безпідставністю та пропуском строку на оскарження постанов.

Також просив розглянути справу без участі представника, в звязку з неможливістю прибути в судове засідання.

Відповідач у судове засідання не зявився, від нього 28.04.2011року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із необхідністю додаткового ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та матеріалами справи. Суд вважає, клопотання відповідача не обґрунтованим, оскільки саме у нього знаходились матеріали виконавчого провадження, а з матеріалами справи відповідач мав можливість ознайомитись з 11.04.2011 року, оскільки саме з цієї дати йому було повідомлено телефонограмою про даний адміністративний позов. Крім того, ст. 181 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. На підставі вище викладеного суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника.

Представники третіх осіб тричі не зявлялись в судове засідання, хоча їх було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать телефонограми, які знаходяться в матеріалах справи.

У звязку із необґрунтованістю клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та належним повідомленням третіх осіб, суд хвалив продовжити розгляд справи за даною явкою сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволеною з таких підстав.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем відкрито виконавче провадження з виконання Наказу №41/769, виданого 09.04.2010 року Господарським судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ВКТ «Арго» та ВАТ «Хотинське АТП-17741»на користь ОСОБА_2 «Ласка Лізинг»заборгованості по лізингових платежах 512783,24 грн., пені 10083,18, поточної заборгованості 7880548,56 грн., державного мита 25500 грн., витрат на ІТЗ судового процесу 236 грн.

16.02.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24425247 в якій зазначено, що підставою для відкриття виконавчого провадження є Наказ №41/769 від 09.04.2010 р., виданий Господарським судом Чернівецької області (а.с. 14). Даною постановою боржника застережено, що у випадку невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк (семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження) його буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат повязаних з провадженням виконавчих дій. Також постановою попереджено позивача, що вона може бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її одержання.

Згідно наданого відповідачем супровідного листа №231/05-11, копії реєстру відправної кореспонденції та копії квитанції, постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011 року було направлено на адресу позивача 23.02.2011 року (а.с. 39-40). Однак, в той же час, доказів про отримання позивачем зазначеного конверту, відповідачем не надано.

Після спливу строку на добровільне виконання постанови від 16.02.2011 року, відповідач 21.03.2011 року прийняв постанову про примусове стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 842915,09 грн. В даній постанові також вказано, що Наказ №41/769 від 09.04.2010 року видано господарським судом Чернівецької області (а.с. 15-16).

Як стверджує відповідач постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.03.2011 року була надіслана на адресу позивача 22.03.2011року листом №412/05-11 ( а.с.61)простою кореспонденцією та постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21.03.2011 року була надіслана 22.03.2011року листом №411/05-11 (а.с.62) простою кореспонденцією. Однак, доказів такого надіслання відповідачем не надано, а позивач вказує, що зазначені постанови він не отримував.

31.03.2011 року відповідач виніс постанову про накладення арешту на кошти ОСОБА_2 ВКТ «Арго»в установах банків.

Про вказані постанови позивачу стало відомо 31.03.2011 року під час проведення звірки з Відповідачем по зведеному виконавчому провадженню щодо стягнення з ОСОБА_2 ВКТ «Арго»сум боргу в розмірі 226160,73 грн. З метою зясування підстав для відкриття виконавчого провадження ВП №24425247, позивач 31.03.2011 року подав відповідачу заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.11). Саме після ознайомлення 31.03.2011року з матеріалами виконавчого провадження №24425247, позивач 08.04.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування постанов.

Щодо посилання відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду, то дане питання було вирішено під час відкриття провадження у даній справі 11 квітня 2011року.

Як зазначалось вище, Наказ №41/769 на виконання якого були винесені вище зазначені постанови зазначався Господарський суд Чернівецької області. Проте, як вбачається із матеріалів справи Наказ №41/769 видано Господарським судом м. Києва. Після виявлення такої помилки, відповідач 11.04.2011 року прийняв постанову про виправлення помилок у процесуальному документі, а саме - виправляє у постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011 року, постанові про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011 року, постанові про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21.03.2011 року, постанові про арешт коштів боржника від 31.03.2011року «Господарський суд Чернівецької області» на «Господарський суд м. Києва».

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить наступні висновки по суті спору.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст.1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно розяснень, наданих п.5 ч.2 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам варто враховувати, що приписами ГПК України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача, які прийняті ним у формі постанов. Тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а посилання відповідача на відсутність в суду компетенції щодо розгляду даного спору є безпідставними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом N 606-XIV та іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону N 606-XIV (у редакції чинній на момент правовідносин) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.5 ст.24 Закону N 606-XIV (у редакції чинній на момент правовідносин) копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Статтею 27 зазначеного закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Відповідно до п п.п.4.1.1 п.п.4.1 п.4 Інструкції №74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Згідно ст. 27 Закону N 606-XIV (у редакції, що діє з 09.03.2011року) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Статтею 28 зазначеного закону визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Однак, позивач вказує на те, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження №24425247 від 16.02.2011року, у звязку з чим не мав можливості скористатись установленим законодавством строком для добровільного виконання. Відповідачем не надано доказів, що він пересвідчився в тому, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року та пересвідчився, що позивач не вчиняв дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк для добровільного його виконання.

Таким чином, відповідач не пересвідчившись, що позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року та те, що позивач не вчиняв дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк для добровільного його виконання, розпочав примусове виконання рішення та прийняв постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.03.2011року та постанову про арешт коштів боржника від 31.03.2011року.

Виходячи з наведеного, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.03.2011року та постанова про арешт коштів боржника від 31.03.2011року прийнято з порушенням вище зазначених норм Закону N 606-XIV, Інструкції №74/5 та такими, що підлягають скасуванню.

При винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року, постанови про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011 року, постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21.03.2011 року, постанови про арешт коштів боржника від 31.03.2011року відповідачем допущено помилку при реєстрації в ЄДРВП у назві суду, яким видано Наказ №41/769. В зазначених постановах вказано, що Наказ №41/769 видано Господарським судом Чернівецької області. Постановою відповідача дані помилки було усунуто шляхом винесення постанови від 11.04.2011року про виправлення помилок у процесуальному документі з посиланням на ст. 83 Закону N 606-XIV, замінивши слова Господарський суд Чернівецької області на Господарський суд м. Києва.

Відповідно до ст. 83 Закону N 606-XIV начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Суд вважає, що допущені помилки є суттєвим порушенням, оскільки відповідач зобовязаний виносити процесуальні документи в суворій відповідності до виконавчого документа, не спотворюючи його суть та зміст. Чинне законодавство не допускає наявність такого роду помилок у рішеннях субєктів владних повноважень, яке відповідач зобовязаний виносити у суворій відповідності до змісту виконавчого документа. Наразі, виконавче провадження відбувалось на підставі постанов відповідача у яких було допущено помилку у назві суду, на виконання рішення якого відбувалось виконавче провадження, що фактично відбувалось на підставі неіснуючого виконавчого документа.

Крім того суд вважає, що спірне рішення відповідача (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року) позбавило позивача як встановленого законом права на добровільне його виконання так і на його оскарження. Тому таке рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2011року, постанова про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011 року, постанови про арешт коштів боржника від 31.03.2011року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним рішень та вчинених дій.

За таких обставин суд вважає, що адміністративний позов слід задовільнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовільнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області:

- від 16.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення солідарно на користь ОСОБА_2 «Ласка Лізинг» з ВАТ «Хотинське АТП-17741»та ОСОБА_2 ВКТ «Арго»512 783,24 грн. заборгованості по лізингових платежах, 10 083,18грн. пені, 7 880 548,56грн. поточної заборгованості, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- від 21.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 ВКТ «Арго» виконавчого збору;

- від 31.03.2011 року про накладення арешту на кошти ОСОБА_2 ВКТ «Арго» в установах банків.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство «Арго» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 04.05.2011року

Суддя В.О. Григораш