Постанова № 52454252, 28.09.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5239/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Славутської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС Хмельницької області від 11.06.2015 р. за №0002831501 форми В1.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображених у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року в сумі 4 662 548,00 грн., про що складено ОСОБА_2 перевірки від 19.05.2015р. №37/15/32285199. На підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.06.2015 р. за №0002831501 форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 77 124,00 грн..

Позивач вважає вказане податкове повідомлення - рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 р. за №0002831501 форми "В1".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що складення акту перевірки від 19.05.2015р. №37/15/32285199 року та прийняття на його основі оскаржуваного податкового повідомлення рішення було здійснено відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство Славутський комбінат Будфарфор зареєстроване 07.03.2003 року в виконавчому комітеті Славутської міської ради (код ЄДРПОУ 32285199), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії, взято на податковий облік 20.03.2003 року за №812 та перебуває на обліку в Славутській ОДПІ.

Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: виробництво керамічних санітарно-технічних виробів (26.22.0); лісівництво та лісозаготівлі (02.01.1); одержання продукції лісового господарства (02.01.2); виробництво господарських та декоративних керамічних виробів (26.21.0); постачання пари та гарячої води (40.30.0); будівництво будівель (45.21.1).

Податковим органом проведено документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "СК "Будфарфор" щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображених у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.02.2015р. №37/15/32285199. На підставі вказаного акту Славутською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 11.06.2015р. №0002831501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 77124 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 38562 грн. Документальною перевіркою встановлено, що ПАТ "СК "Будфарфор", в порушення абз.«б» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України (надалі по тексту - ПК України), завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту лютий 2015р. на 77124 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку за лютий 2015 року на 77124 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" оскаржило їх в адміністративному порядку, однак первинна і повторна скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Щодо твердження відповідача стосовно зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 77124 грн., суд враховує наступне.

В перевіряємий період між позивачем та ТОВ "Рекламне ОСОБА_3 ОСОБА_4" було укладено договір про надання послуг за №011002 від 01 жовтня 2014 року.

Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання замовнику рекламних послуг по просуванню продукції ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo", які включають в себе:

- підбір персоналу (промоторів, супервайзерів) для проведення акцій в рамках промо - заходів;

- організація та проведення відповідно до вимог Замовника акцій в рамках промо - заходів;

- забезпечення належного контролю за проведенням акцій;

- поширення серед потенційних покупців інформації про продукцію ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo";

- надання звітних форм контролю після закінчення проведення акції.

Об'єкти (територія) проведення акцій, терміни надання послуг, вартість послуг виконавця узгоджується сторонами в додатках до цього Договору. У Додатках можуть бути узгодженні й інші умови, обов'язкові для сторін при виконанні цього договору. (1.2)

Замовник зобов'язаний надати виконавцю адресну програму відповідно до п.1.2. цього договору в строк, зазначений у відповідному додатку до угоди.(2.1). Загальна вартість договору складається з вартості послуг, наданих виконавцем на виконання цього договору відповідно до додатків до нього.(4.1) Вартість послуг, порядок і терміни оплати, а також терміни їх надання обумовлюються у відповідних додатках до цього договору.(4.2) Термін дії цього договору починається з моменту, зазначеного в п.8.1 договору діє до 31 грудня 2014 року, але в будь якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому. (8.2)

У період з жовтня 2014 року по липень 2015 року між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та ТОВ "Рекламне ОСОБА_3 ОСОБА_4" укладено Додатки до договору про надання рекламних послуг №011002 від 01 жовтня 2014 року.

На підтвердження отримання послуг ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" від вказаного контрагента надано: ОСОБА_2 здачі приймання робіт ОУ -0270202 від 27.02.2015 року, Додаток до акту здачі-прийняття робіт від 27.02.2015 року, що служить звітом про те, яка Інформація надавалася покупцям в період промоакції продукції виробництва ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo", ОСОБА_2 здачі приймання робіт ОУ -0280201 від 28.02.2015 року; Додаток до акту здачі-прийняття робіт від 28.02.2015 року, що служить звітом про те, яка Інформація надавалася покупцям в період промоакції продукції виробництва ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo".

Суд не бере до уваги твердження відповідача, про відсутність належного документального підтвердження факту отримання позивачем у ТОВ "РА ОСОБА_4" рекламних послуг, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 у справі № К/800/56974/13.

Не знаходить свого підтвердження висновок податкового органу щодо не отримання позивачем позитивного ефекту від отриманих рекламних послуг, як то приріст продажів, клієнтів, замовлень тощо, оскільки як слідує із матеріалів справи, зокрема із ОСОБА_2 документальної позапланової виїзної перевірки від 19.05.2015р., №37/15/32285199, перевірка проводилась у період з 13.05.2015 року по 19.05.2015 року та відповідно перевірялась правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображених у податковій декларації з ПДВ виключно за лютий місяць 2015 року.

У судовому засіданні представник позивача надав довідку від ПАТ "СК "Будфарфор", про обсяг поставок продукції під ТМ "Colombo" до мережі магазинів ТОВ "Епіцентр К", яка сформована на підставі даних програми "1С: Підприємство 8. Управління виробничим підприємством", із якої прослідковується збільшення продажів та отримання позитивного результату від отриманих послуг у порівнянні із попередні місяцем.

04 січня 2015 року між ПАТ "СК "Будфарфор" та ТОВ виробничо - торгівельна фірма "Грог" укладено договір поставки №1.Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити матеріали для обслуговування обладнання та інші матеріали згідно специфікацій та заявок покупця, надалі за текстом товар, а покупець - прийняти вказаний Товар та оплатити його на умовах цього Договору.(1.1) п.2.1.Загальна кількість товару на рік за цим Договором складає згідно заявок та специфікацій. п.2.2. якість товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості Товару чи технічній Специфікації, в якій вказуються додаткові вимоги до якості Товару при умові наявності таких вимог. Якість Товару підтверджується сертифікатом якості виробника або технічним паспортом, що надсилається Покупцеві разом з Товаром. п.3.1. поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах ЕХW згідно правил "Інкотермс". Відповідно до п.3.2.право власності на Товар переходить до Покупця з моменту виконання Постачальником його обов'язків з поставки, що передбачені "Інкотермс 2000" для відповідних умов поставки. п. 3.3.поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до письмових заявок. Оформлення Заявки проводиться Покупцем у порядку, визначеному цим договором, є невід'ємною частиною цього Договору. 4.1.Ціна Товару за цим Договором становить яка вказана в пункті 1 даного Договору. Вказана ціна вступає в силу з моменту підписання цього Договору обома Сторонами та є дійсною протягом дії Договору до дати її завершення. Ціна Товару не може бути змінена після поставки Товару на склад Покупця та після його оплати. Відповідно до п.4.2.Загальна сума Договору орієнтовно становить 1500000 грн. (в т.ч. ПДВ). Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до їх якості, та (або) зразкам (еталонам), які були затверджені Сторонами. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що підтверджуються, належними товаросупровідними документами (гігієнічним висновком, сертифікатом технічним паспортом, тощо), які надаються Покупцю разом з товаром. (6.1).12.1.Договір дійсний до 31.12.2012 р. (12.2).

На підтвердження отримання послуг ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" від вказаного контрагента надано: специфікації, накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Суд критично сприймає твердження представника відповідача щодо не встановлення під час перевірки товарно-транспортних накладних, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 у справі № К/800/56974/13.

При цьому, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Міністерство інфраструктури України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України своїм наказом від 10 грудня 2013 року N 1005/1454 відмінили типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема і товарно- транспортну накладну (форма № 1-ТН).

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 у справі № К/9991/64514/11, від 21.10.2014 у справі № К/800/49091/13, від 14.04.2015 у справі № К/800/32774/14, від 18.06.2015 у справі № К/800/31279/13, від 28.07.2015 у справі № К/800/67567/14.

Суд вважає хибним висновок податкового органу відносно місця складання видаткової накладної, яке на їх думку не відповідає фактичній адресі відправки товару.

В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що ТОВ "ВТФ "Грог" згідно із інформаційними даними ДФС має юридичну (фактичну) адресу м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта буд. 27, що є територією проведення антитерористичної операції. Перевіркою встановлено, що згідно з експрес накладних адреса відправки м. Київ. Посилаються на те, що проміжок часу між датою видаткової накладної 03.02.2015 р. та датою отримання товару перевізником 09.02.2015 року.

Проте, невідповідність місця складання видаткової накладної та місця відвантаження товару не є підставою для не визнання факту отримання товару Покупцем. Оскільки, юридична адреса ТОВ "ВТФ "Грог" є зоною проведення антитерористичної операції а, відтак, відвантаження продукції не є можливим здійснити з місця юридичної адреси ТОВ "ВТФ "Грог", де відбуваються бойові дії.

Разом з тим, факт невідповідності місця юридичної адреси та місця фактичного відвантаження товару не дає жодних підстав для не визнання факту отримання деталей від ТОВ "ВТФ "Грог".

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує Факт постачання послуг платником податку.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують фати здійснення господарських операцій.

Частиною 2 статті 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу Ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. № 168/704.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Відповідно до п. 5 ст. 8 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологією обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 67 ГК України відносини Товариства з іншими суб'єктами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі господарських договорів.

Згідно з принципом свободи договору, закріпленим ст. 62 ЦК України та п. 2 ст. 67 ГК України, суб'єкти господарювання вільні у виборі контрагента, предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, з урахуванням звичаїв ділового обігу та вимог розумності та справедливості. Дана норма законодавства надає право Товариству укладати будь-які необхідні йому договори для досягнення мети своєї діяльності. Слід зауважити, що Договір не є первинним документом, адже він свідчить про намір вчинити які-небудь дії, але не підтверджує факт їх здійснення.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" настання передбачених ст. 241 ЦК України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому суди повинні у розгляді відповідних справ з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконаним, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.

Таким чином сторонами шляхом обміну видатковими накладними було внесено зміни у Договір №1 в частині вартості товару.

Як вбачається із видаткових накладних та платіжних доручень договір виконувався на нових умовах, тобто із зміненими цінами. Товар за новими цінами було отримано представником Позивача за довіреністю. Такі дії представника були в подальшому схвалені Позивачем шляхом здійснення оплати в повному розмірі за отриманий товар.

Суд звертає увагу на те, що згідно із п.8 Наказу № 10 податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

ОСОБА_4 виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України до обов'язкових реквізитів податкової накладної відноситься такий реквізит, як - опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для висновку податкового органу про завищення бюджетного відшкодування за вересень 2014 року слугували твердження про невірне відображення кількості (обсягу) наданих послуг.

Суд критично сприймає таке твердження податкового органу, оскільки ПК України не конкретизує вимог щодо зазначення кількості та обсягу послуг у випадку здійснення передоплати та у випадку якщо замовлена тільки одна послуга. Наказом Державної податкової служби України № 10 від 14.01.2014 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення, проте названий порядок також не містить чітких вимог щодо порядку заповнення такої графи, як "кількість (об'єм, обсяг)".

Згідно п. 201.6, п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суну коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", факти здійснення господарських операцій (в тому рахунку з постачання товарів) фіксуються у первинних документах, котрі є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Пункт 44.1. ст. 44 ПК України передбачає, що платники податків зобов'язані, для цілей оподаткування, вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або задаткових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стосовно твердження відповідача щодо реальності вчинених позивачем в перевіряємий період господарських операцій, суд вважає, що вони підтвердженні наданими до перевірки та в судовому засіданні належним чином оформленими первинними документами.

Відтак, судом встановлений рух активів позивача під час здійснення господарських операцій з контрагентами протягом перевіряємого періоду. Реальність господарських взаємовідносин підтверджуються первинними документами, оформленими належним чином.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані будь-якими належними доказами.

Отже, суд вважає, що податковий орган неправомірно позбавив ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" права на включення до бюджетного відшкодування суми в розмірі 77124,00 грн., безпідставно виніс податкове повідомлення - рішення від від 11.06.2015 року №0002831501, а відтак воно підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на це, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Славутської ОДПІ ГУ ДФС Хмельницької області від 11.06.2015 року №0002831501 форми В1.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор", код ЄДРПОУ 32285199, судові витрати в сумі 304,45 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2015 року

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1