Постанова № 52443766, 01.10.2015, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/1568/15-а

Номер рядка звіту 90

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Котик Л.О.,

при секретарі Соловей Г.С.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лемещук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов»язання призначити пенсію, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, про визнання відмови незаконною та зобов»язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.01.2015 року йому виповнилося 55 років, він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії. Станом на 1 січня 1993 року більше 4-х років постійно прожив у зоні посиленого радіологічного контролю, а тому відповідно до ст.. 55 Закону України"Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на пенсію із зниженням пенсійного віку. Однак відповідачем безпідставно і не законно відмовлено йому у призначенні такої пенсії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і надав пояснення в межах пред»явленого позову. Просить визнати рішення Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, протиправним. Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку. Так, дійсно у 1991-1996 роках працював у м. Рівне. Однак проживав з сім»єю у смт. Володимирець , кожен день їздив автомобілем на роботу.

Представник відповідача проти позову заперечила, пояснила, що відмова у призначенні пенсії позивачу є законною, ґрунтується на вимогах закону і матеріалах пенсійної справи. Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 значиться період роботи в м. Рівне з 21.10.1991 року по 27.11.1996 р. (територія якого відноситься до чистої зони). Відповідно не виконуються умови ст.. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку немає законних підстав.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які постійно проживали або працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки, та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

За змістом даної норми Закону, право на пенсію із зниженням пенсійного віку мають особи, які або працювали, або постійно проживали на територіях радіологічного забруднення, про що, на думку суду, свідчить сполучник «або» у тексті статті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є постраждалим від аварії на ЧАЕС І категорії, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1

28 січня 2015 року позивачу виповнилось 55 років, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні паспортом серії СР №867306.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі з приводу призначення пенсії відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку. Відповідач відмовив в призначенні пенсії з тих підстав, що права на зниження пенсійного віку на п'ять років позивач ОСОБА_1 не набув.

Така відмова відповідача у призначенні пенсії є неправомірною, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.01.1986 р. по 2.10.1990 року проживав у м. Кузнецовськ Рівненської області, а з 3.10.1990 р. по 29.05.1996 р. постійно проживав у смт. Володимирець Рівненської області , ці населені пункти у відповідності до Постанови КМ України РСР №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. Дана обставина підтверджується довідками, виданими Володимирецьким КП «Аква» №28 від 21.09.2015 р., №302 від 13.07.2015 р., та довідками виданими ЖЕД №2 та ЖЕД №3, м. Кузнецовськ від 21.05.2015 р. №1268, №3374.

Відомості про період проживання ОСОБА_1 у смт. Володимирець включено у довідку на підставі записів у будинковій книзі, яка є книгою первинного обліку, таким чином довідка, надана відповідачу, повністю відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили, що у 1990-1996 р.р. позивач з сім»єю постійно проживав у смт. Володимирець, хоча на роботу кожен день їздив у м. Рівне.

Як вбачається зі ст..17 Цивільного Кодексу України 1963 року, яким було врегульовано цивільні відносини до 01.01.2004 року, місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Аналогічно, у відповідності до ст..29 діючого Цивільного Кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Будь-яких доказів, які-б засвідчили факт проживання ОСОБА_1 у інших населених пунктах, відповідачем не надано.

Таким чином, із досліджених судом письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав на території радіоактивного забруднення як на момент аварії на ЧАЕС, так і в подальшому, в т.ч. станом на 01.01.1993 року прожив в зоні посиленого радіоекологічного контролю понад 4 роки, і набув право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , тобто по досягненню 55 років.

Заяву про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 подав до управління ПФУ у Володимирецькому районі 23.07.2015 року.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 своєчасно та у встановленому порядку звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку, та надав на підтвердження такого права відповідні документи, а саме чорнобильське посвідчення та довідки, якими підтверджено періоди проживання на територіях радіологічного забруднення.

З урахуванням викладеного, відмова управління ПФУ у призначенні позивачу пенсії не ґрунтується на законі, і є протиправною.

Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваних позивачем дій.

У відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

У відповідності до вимог ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З урахуванням викладеного, з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати відмову відповідача - управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі - у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на п'ять років протиправною та зобов'язати відповідача призначити позивачу таку пенсію, починаючи з 14 липня 2015 року.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.17, 21, 104, 159, 162 КАС України, ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов»язання призначити пенсію задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст.. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 14 липня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а суб"єктом владних повноважень, якого було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п"ятиденного строку з часу отримання такого повідомлення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Котик Л.О.