Ухвала суду № 52441586, 07.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2015 р. Справа №804/14755/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2015 року №0016491702, видане Новомосковською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 31.08.2015 року №Ф-0016491702, видане Новомосковською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 31.08.2015 року №0016491702 про застосування штрафних санкцій, видане Новомосковською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст.105-107 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно п.5 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються в тому числі у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позивачем не було сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову. Проте, у своїй позовній заяві він зазначив, що є інвалідом ІІ групи у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому вважає, що на цій підставі його необхідно звільнити від сплати судового збору та надав суду завірену копію посвідчення інваліда ІІ групи.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За ст.1, ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються в тому числі інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Проте, позивач звертається до суду як субєкт господарювання фізична особа-підприємець та заявляє свої позовні вимоги, що повязано із його господарською діяльністю. Тому, статус позивача як фізичної особи - інваліда ІІ групи не стосується його майнових інтересів, повязаних із веденням господарської діяльності. З урахуванням чого, у суді відсутні законні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру.

Слід зазначити, що позивач оскаржує правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення у загальній сумі 57336,60грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 81470,20грн., рішення про застосування штрафних санкцій 4198,03грн. Тому, сукупна ціна позову становить 143004,83грн.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тому, проаналізувавши три заявлені позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що такі мають майновий характер.

У відповідності до положень ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано в тому числі фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. №80-VIII.

Мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) (Кодекс законів про працю України, Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР).

Згідно з пп.8 п.1 ст.40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установити у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Однак, згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданий в тому числі фізичною особою-підприємцем становить не менше 487,20грн. та не більше 6090,00грн.

Тому, враховуючи, що ціна позову становить 143004,83грн., то 1% від цієї суми це є 1430,05грн. за три заявлені вимоги майнового характеру.

Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.106 КАС України в частині, що стосується сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165 КАС України суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 28.10.2015 року для усунення недоліків, шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1430,05грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру згідно положень ст.ст.4, 6 Закону України «Про судовий збір».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали, апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Н.В.Турлакова