Ухвала суду № 52440702, 13.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5653/15-ц Головуючий у І інстанції Медведєв К. В.Провадження № 22-ц/780/5483/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 13.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

13 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області Валюх О.В., заінтересована особа - ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця; зобов'язати ВДВС Васильківського МРУЮ у Київській області усунути порушення - відкликати подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні ВДВС Васильківського МРУЮ у Київській області перебувають матеріали виконавчого провадження № 26079782 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_6 28 жовтня 2014 року державний виконавець направив подання до Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 164 КК України, за ухилення від сплати аліментів. ОСОБА_2 зазначає, що він не знав про існування вказаного виконавчого провадження, оскільки не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження та інших документів. Станом на день подання скарги ОСОБА_2 належним чином виконує обов'язок зі сплати аліментів.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом проігноровано презумпцію невинуватості. Метою поданої скарги на бездіяльність та неправомірні дії державного виконавця є визнання його дії щодо внесення подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності необґрунтованими. Твердження суду з приводу того, що заявник намагається захистити свої права та довести відсутність події злочину є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 не є підозрюваним. Скаржник не погоджується з твердженням суду про те, що його було повідомлено про відкриття виконавчого провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 квітня 2011 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№26079782 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

В акті державного виконавця від 10 червня 2014 року зазначено, що під час виїзду на дільницю за адресою, яка вказана у виконавчому документі «двері ніхто не відчинив».

28 жовтня 2014 року державний виконавець звернувся до органів внутрішніх справ з поданням про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів на утримання дитини.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено право державного виконавця відкликати подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника за невиконання рішення суду та не визначено процедури відкликання з правоохоронних органів раніше поданого державним виконавцем подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності. Суд позбавлений можливості прийняти таке рішення і зобов'язати державного виконавця вчинити зазначені дії. Крім того, заявник намагається захистити свої права саме в кримінальному провадженні, та довести відсутність події злочину, натомість такі обставини встановлюються лише в межах кримінального провадження.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про виконавче провадження» у разі надходження ухвали суду про витребування або

вилучення документа виконавчого провадження, відповідно до якої

витребується або вилучається документ виконавчого провадження,

державний виконавець зобов'язаний не пізніше трьох днів виготовити

копію документа, що витребується або вилучається, засвідчити її

власним підписом із зазначенням посади, прізвища та дати, скріпити

печаткою органу державної виконавчої служби та надіслати до суду

або іншої особи чи органу, які витребовують або вилучають

документ, або видати копію уповноваженій ними особі.

Суд першої інстанції не вжив заходів щодо витребування належним чином завіреної копії документів виконавчого провадження, на підставі яких можна встановити правомірність та обґрунтованість внесення державним виконавцем подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Натомість, оскаржувана ухвала суду ґрунтується лише на тому, що законом не передбачено відкликання подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, а ОСОБА_2 намагається захистити свої права саме в кримінальному провадженні та довести відсутність події злочину.

Разом з тим, дійшовши зазначених висновків, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця та вказував на безпідставне внесення подання про притягнення його до кримінальної відповідальності.

При цьому суд першої інстанції доводи скаржника не перевірив, матеріали виконавчого провадження не витребував, не з'ясував, чи були передбачені законом підстави до внесення такого подання.

Вказуючи на відсутність у суду повноважень на задоволення скарги у спосіб, який зазначено скаржником суд не звернув уваги, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 387 ЦПК України - у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки ухвала постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2015 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Кашперська Т.Ц.