Рішення № 52440536, 13.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1153/14-ц Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/5368/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 26 13.10.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Ігнатченко Н.В., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Токар Т.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 470 952 грн. 82 коп., з яких тіло кредиту - 242 700 грн. 13 коп. та відсотки - 228 225 грн. 69 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 травня 2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 24 831 доларів США, зі сплатою 12,50 % річних на строк з 29 травня 2007 року до повного повернення кредиту. 08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок чого було передано право вимоги, в тому числі, до ОСОБА_2 Відповідач не виконує належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 16 червня 2014 року становить 470 952 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що позивачем не надано достатньо доказів про отримання відповідачем кредитних коштів. Відповідач визнав позов частково та щодо укладення кредитного договору не заперечував. Позичальник почав виконувати кредитне зобов'язання, починаючи з липня 2007 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 29 травня 2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11161333000, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 24 831 доларів США, зі сплатою 12,50 % річних на строк з 29 травня 2007 року до повного повернення кредиту.

Згідно довідки, наданої ПАТ «Дельта Банк», заборгованість відповідача перед банком станом на 16 червня 2014 року складає 470 952 грн. 82 коп.

08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав позичальнику кошти, які останній повинен був повернути у встановлений договором строк.

Факт укладення кредитного договору відповідачем не заперечується. Також відповідач не заперечує факт отримання кредитних коштів за які він придбав автомобіль. Заперечуючи проти позову відповідач лише вказував на несправедливість ціни за яку він придбав автомобіль. На зазначених поясненнях відповідач наполягав в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Згідно п. п.1.1 кредитного договору кредит надається банком шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, згідно умов договору.

За таких обставин посилання суду першої інстанції на заяву про видачу готівки іншій особі, а саме ОСОБА_3 є безпідставним, оскільки відповідно до цієї заяви були видані кошти з поточного рахунку, який не має відношення до укладеного сторонами кредитного договору (а.с. 16).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про не отримання коштів відповідачем, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового по суті позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», місце знаходження - вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11161333000 в сумі 470 952 (чотириста сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 82 коп., з яких тіло кредиту - 242 700 (двісті сорок дві тисячі сімсот) грн. 13 коп. та відсотки у розмірі 228 225 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», місце знаходження - вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, ЄДРПОУ 34047020, судовий збір у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Сушко Л.П.