Постанова № 52430713, 22.09.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7441/15-а

Провадження № 2-а/643/144/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2015 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Марченко О.М.,

при секретарі Накеурі І Р..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про скасування постанови ОСОБА_2 митниці ДФС України від 10.03.2015 року про порушення митних правил та постанови ДФС України від 15.04.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову ОСОБА_2 митниці ДФС України від 10.03.2015 року в справі про порушення митних правил 24/80700 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 485 Митного кодексу України та накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 378 081, 30 грн. та постанови Державної фіскальної служби України від 15.04.2015 року про залишення постанови ОСОБА_2 митниці ДФС від 10.03.2015 року, в справі про порушення митних правил № 24/80700/15 без змін, а скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Позивач вважає зазначені постанови такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, необґрунтованими, та такими що підлягають скасуванню з тих підстав, що під час розгляду адміністративної справи не було встановлено мети на неправомірне звільнення та ухилення від сплати платежів.Вказує, що він є уповноваженою особою на роботу з митницею ДП «Хімічні реактивів» НТК ІМК НАН України.19.01.2015 року до митного посту «Харків-центральний» ним була подана ЕМД № 807100000/2015/000957 , в якій до митного оформлення заявлений товар: «Циклічний сприт-ментол натуральний кристалічний САS 2216-51-5 порошок( субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для виробництва нестерильних лікарських форм субстанції валідолу. Вага 7000 кг».Через зміни в законодавстві стосовно заповнення митних декларацій, а також відсутності розяснень стосовно заповнення гафи 36, ним в МД 807100000/2015/000957 в графі 36 замість преференцій 000000000 ним помилково було зазначено преференцію з ознакою 000000162, що потягло за собою помилки у графі 47 та В , та як наслідок в графі 47 ПДВ в сумі 126027,10 грн нарахований умовно. В звязку з самостійним виявленням цих помилок 20.01.2015 року, в порядку ст.. 269 МК України, з метою недопущення звільнення від оподаткування до ОСОБА_2 митниці ДФС України він подав в електронному вигляді заявку № 01 від 20.01.2015 року про надання дозволу на відкликання митної декларації, з конкретним зазначенням допущених помилок, про що свідчить підтвердження про отримання митницею електронного повідомлення від 20.01.15р. о 13:13: Однак, відмову в наданні дозволу на відкликання митної декларації до теперішнього часу не отримував.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що 16.01.2015 року з метою митного оформлення ментолу та вітаміну В1 Підприємством відповідно до платіжного доручення №70 від 16.01.2015 року було перераховано на рахунок ОСОБА_2 митниці Міндоходів 157000,00 грн, в якості передплати за митне оформлення. А так як, Підприємством не здійснювалося митне оформлення будь-яких інших товарів, то зазначені кошти були перераховані виключно для здійснення митного оформлення циклічного спирту-ментолу в обсязі заявленій в митній декларації.

До початку судового розгляду від відповідачів надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідачі просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки, викладені в оскаржуваних постановах, відповідають фактичним обставинам справи № 024/80700/15, провадження у справі проведено повно та обєктивно, матеріалами справи доведено вину позивача та наявність ознак порушення митних правил за ст. 485 МК України. Вважають. що дії позивача можна розцінювати лише як обставину, що помякшує відповідальність за адміністративне правопорушення, однак не звільняє від відповідальності за заявлення у ЕМД №807100000/2015/000957 від 19.01.2015 року неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення розміру та вчинення інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 який діє на підставі довіреності та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав вказаних у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 митниці ДФС України, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав пояснення, викладені у письмових запереченнях проти позову, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.01.2015 року митним декларантом ДП «Завод хімічних реактиві» ОСОБА_1 було подано електронну митну декларацію в режимі «ІМ 40ДЕ» на товар «циклічний спирт-метанол натуральний кристалічний САS 2216-51-5 порошок..» вагою 7000 кг., який надійшов від Kaizen Organics PVT LTD з Індії на адресу ДП Завод хімічні реактиви». У графі 36 зазначеної декларації ОСОБА_1 було заявлено преференцію за кодом «162» (лікарські засоби та медичні вироби, що ввозяться в період проведення антитерористичної операції та (або) запровадження воєнного стану») по сплаті податку на додану вартість, а в графі 47 податок на додану вартість в сумі 126027,10 грн. нараховані умовно у зв'язку зі звільненням від оподаткування .

19.01.2015 посадовою особою митного поста «Харків-центральний» направлено запит №3 до відділу митно-тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ОСОБА_2 митниці ДФС з метою підтвердження правильності застосування пільги при сплаті ПДВ. Відділ митно-тарифного регулювання митниці правильність застосування преференції по сплаті ПДВ №162» не підтвердив. (а.с.27). Тобто, митне оформлення заявленого за ЕМД №807100000/2015/00957 від 19.01.2015 товару «циклічний спирт-метанол натуральний кристалічний САS 2216-51-5 порошок..» повинно здійснюватись за умови сплати ПДВ в сумі 126027,10 грн., тому сума недоборів митних платежів за даною ЕМД становить 126027,10 грн.

20.01.2015 року ОСОБА_1 була здійснена спроба відкликати митну декларацію(а.с.29). та було надано пояснення щодо помилковості зазначення преференції у графі 36 «000000162» у ЕМД №807100000/2015/00352 від 19.01.2015 (а.с.29).

Митне оформлення ЕМД №807100000/2015/09957 від 19.01.2015 та сплата митних платежів по цій декларації не відбулось, по ній було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.29) Митне оформлення вищезазначеного товару відбулося 22.01.2015 року, позивачем було повторно подано МД № 807100000/2015/001551, відповідно до якої й відбулася сплата платежів.

22.01.2015 року ОСОБА_2 митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 120/80700/15 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, протокол складено за участю позивача, примірник протоколу отримано позивачем під підпис 22.01.2015 р(а.с.29).

На підставі протоколу про порушення митних правил від 22.01.2015 р. за результатом розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №24/80700/2015 уповноваженою особою ОСОБА_2 митниці ДФС 10.03.2015 було винесено оскаржувану постанову по справі про порушення митних правил №024/807000/2015, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 378,081 грн. (а.с.29).

В подальшому, ОСОБА_1було подано скаргу до Державної фіскальної служби України на постанову ОСОБА_2 митниці ДФС України №024/80700/2015. За результатами розгляду якої 15.04.2015 року ДФС України було винесено оскаржувану постанову, якою постанова ОСОБА_2 митниці ДФС України від 10.03.2015 року у справі про порушення митних правил №024/80700/2015 залишена без змін, а скарга без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні скарги, ДФС України дійшла до висновку, що постанова від 10.03.2015 року містить достовірні відомості, висновки відповідають фактичним обставинам справи, провадження у справі проведено повно та обєктивно, адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення накладене у межах, установлених Митним Кодексом, підстав для визнання зазначеної постанови протиправною та її скасування немає.

Проте, суд не погоджується з висновком Державної фіскальної служби України та ОСОБА_2 митниці ДФС України виходячи з наступного.

Митним кодексом України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, регламентуються митними правилами (пункт 28 частини першої статті 4 Кодексу).

Особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; у випадках, визначених цим Кодексом та ПК України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Як свідчить постанова в справі про порушення митних правил порушення митного законодавства відповідач повязує з тим, що в поданий декларантом ДП «Завод хімічних реактиві» ОСОБА_1 ЕМД №807100000/2015/00352 виявлено заниження суми податку, яка підлягає сплаті, оскільки код пільги в обкладенні товару податком на додану вартість «162» вказано неправомірно, тому сума недобору митних платежів склала 126027,10 грн.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 485 МК України визначено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту ст. 485 Митного кодексу України випливає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру. Субєктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З наведеного вбачається, що відповідальність, передбачена санкцією даної статі, настає у разі, зокрема, за наявності мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Матеріали справи свідчать, що 20.01.2015 року до ОСОБА_2 митниці ДФС України позивачем було подано заяву №01 про надання дозволу на відкликання митної декларації №807100000/2015/000957, яка була отримана митницею 20.01.2015 року, однак всупереч ст. 269 МК України, остання залишилася поза увагою державного органу, жодної відповіді на вказану заявку ОСОБА_2 митницею позивачеві надано не було.

Крім того, відповідно до Закону України від 01.07.2014 р. № 1560-VІІ «Про внесення змін до митного кодексу України та деяких законів України щодо ввезення засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» та ЗУ від 01.07.2014 р. № 1561-VІІ «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України. Обсяги ввезення зазначених товарів встановлюються КМУ, оскільки згадані обсяги та перелік КМУ не визначені, то зазначені категорії товарів не підпадають звільненню від оподаткування ввізним митом та подком на додану вартість. Таким чином, прийняття до оформлення митної декларації про ввезення лікарських засобів з преференцією «162» було не можливо, зазначений товар відповідно до чинного законодавства мав бути прийнятий до митного оформлення лише зі сплатою податку на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затвердженого КМУ від 03.09.2014 р. № 4120.

16.01.2015 року з метою митного оформлення ментолу та вітаміну В1, підприємством, відповідно до платіжного доручення №70 від 16.01.2015 року було перераховано на рахунок ОСОБА_2 митниці ДФС України 157000,00 грн., в якості передплати за митне оформлення вищевказаного товару.

Тобто, необхідна сума платежів для митного оформлення даного товару безпосередньо перерахована для оплати митних платежів до подачі митної декларації, що свідчить про те, що при поданні ЕМД позивач по справі не мав на меті вчинення дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наведене свідчить, що помилка в декларації трапилась в наслідок необережності.

Будь-які докази наявності умислу в діях позивача відсутні.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В порушення вимог наведеної вище норми права митним органом, як суб'єктом владних повноважень, правомірність свого рішення доведена не була

Крім того , відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідач ні в протоколі, ні в постанові про притягнення до відповідальності не вказав переконливих доказів протиправності дій позивача, доказів вини позивача у формі умислу чи необережності, того що дії позивача були спрямовані саме на заявлення в митній декларації неправдивих відомостей для досягнення мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів, які підпадають під ознаки порушень, передбачених ст. 485 МК України.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивач не мав на меті вчинити дії щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, то в даному випадку, накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ст. 485 МК України є безпідставним.

Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані постанови підлягають скасуванню .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про скасування постанови ОСОБА_2 митниці ДФС України від 10.03.2015 року про порушення митних правил та постанови ДФС України від 15.04.2015 року задовольнити.

Скасувати Постанову ОСОБА_2 митниці ДФС України від 10.03.2015 року в справі про порушення митних правил 24/80700 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 485 Митного кодексу України та накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 378 081, 30 грн.

Скасувати Постанову Державної фіскальної служби України від 15.04.2015 року про залишення постанови ОСОБА_2 митниці ДФС від 10.03.2015 року, в справі про порушення митних правил № 24/80700/15 без змін, а скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя О.М. Марченко