Рішення № 5242849, 25.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.09 р. Справа № 28/55

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка, ЄДРПОУ

30097481

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ,

код НОМЕР_1

Про стягнення 7346 грн. 79 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Шевченко А.М. на підставі довіреності б/н від 15.04.2009р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, про стягнення 7346 грн. 79 коп., у тому числі суму основного боргу в розмірі 6224 грн. 39 коп., штрафу в розмірі 933 грн. 65 коп., 3% річних в розмірі 62 грн. 41 коп. та інфляційні витрати в розмірі 126 грн. 34 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки товарів № 101150717 від 02.09.2008р., товарно-транспортну накладну № 226814 від 26.09.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/55 та призначив її розгляд на 21.04.2009р.

Відповідач в засідання суду не зявився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 84307, АДРЕСА_1.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.05.2009р. юридичною адресою відповідача є: 84307, АДРЕСА_1.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до листа № 85/1 від 25.05.2009р. позивач відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 62 грн. 41 коп.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка, та відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Краматорськ, уклали договір поставки товарів №101150717 від 02.09.2008р. (далі-договір), відповідно до умов якого позивач (далі - постачальник) зобовязався поставити, а відповідач (далі - покупець) прийняти та оплатити товар, в терміни, асортименті, обсязі і по цінам узгодженими сторонами і вказаними у накладних (товарно-транспортних накладних, специфікаціях), які є невідємною частиною даного договору.

Пункт 2.2. договору передбачає, що ціни на товар, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію відповідно з накладними. Загальна сума договору складається із суми товару, отриманої по всім накладним. (п.2.1. договору).

Строк дії договору до 31.12.2010 р. (п. 9.1. договору)

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача згідно з товарно-транспортної накладної № 226814 від 26.09.2008р. був поставлений товар на загальну суму 6374 грн. 39 коп. В накладній та в податковій накладній № 226161 від 26.09.2008р. (долученої до матеріалів справи) є посилання на договір №101150717 від 02.09.2008р.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ на зазначеній товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п.5.1 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 5 календарних днів з дня отримання товару, у безготівковій формі або за готівку, на вибір покупця.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобовязань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач частково погасив борг в розмірі 150 грн. 00 коп. за поставлений позивачем товар (докази часткової оплати наявні в матеріалах справи).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість на яку посилається позивач в позовній заяві виникла в рамках договору згідно з товарно-транспортною накладною, наявною в матеріалах справи, на загальну суму 6224 грн. 39 коп.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів за поставлений товар в розмірі 6224грн. 39коп., суд дійшов висновку, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, в частині стягнення основного боргу в сумі 6224грн. 39коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 933 грн. 65 коп.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що при повній або частковій не оплаті поставленого товару протягом 45 днів з моменту передачі товару, покупець сплачує штраф в розмірі 15% вартості поставленої, але не оплаченої повністю або частково партії товару.

Як встановлено судом, позивач згідно з товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи, поставив відповідачу товар, а відповідач порушив строки оплати більш ніж на 45 календарних днів.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 933 грн. 65 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених позовних вимог з урахуванням листа № 85/1 від 25.05.2009р., відповідно до якого, позивач відмовився від стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 62 грн. 41 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача стягнення 3% в сумі 62 грн. 41 коп. слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відмовою позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.

До прийняття відмови позивача від позову господарським судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій. Одночасно, позивач ознайомлений з наслідками відмови від позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 126грн.34коп.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з листопада 2008р. по грудень 2008р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 126 грн. 34 коп. за вищевказаний період підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 78, п.4 ч.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, в частині стягнення 3% річних в розмірі 62 грн. 41 коп. припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, м.Горлівка, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дзержинськ, задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84307, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські реквізити суду невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Співдружність” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 33, ЄДРПОУ 30097481, п/р № 26004301552455 в Центрально-Міському відділенні АК ПІБ м. Горлівки, МФО 334464) заборгованість в розмірі 6224 грн. 39 коп., штраф в розмірі 933 грн. 65 коп., інфляційні витрати в розмірі 126 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 101 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Курило Г.Є.