Ухвала суду № 52423390, 08.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/2133/14-к Головуючий суддя І інстанції Винниченко П.П.

Провадження № 11-сс/790/1428/15 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: застосування запобіжного

заходу (ст.194 КПК України)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Виноградової О.П., Курила О.М.,

за участю прокурора - Красиля І.І.,

захисника - Пятикоп Л.В.,

з секретарем - Безчасною О.Л.

розглянула у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2015 року задоволено клопотання слідчого СВ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області Бєрдієва Р.К.; до підозрюваного ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань №27 на 60 днів, до 10 год.00 хв. 21 листопада 2015 року, із визначенням застави у розмірі 27560 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_3 покладені обов*язки : прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З таким рішенням слідчого судді не погодився підозрюваний ОСОБА_3 та подав апеляційну скаргу, в якій просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під поручительством ОСОБА_5 На думку апелянта, застосований до нього запобіжний захід є надто суворим. Підозрюваний вважає підозру у вчиненні злочину за ч.2 ст.186 КК України не обґрунтованою та вказує, що має постійне місце проживання, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має малолітню дитину, не переховувався від слідства.

Відповідно до порядку перевірки ухвал слідчого судді, передбаченого ст.422 КПК України, та ч.4 ст.401 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу за відсутності підозрюваного ОСОБА_3, який утримується під вартою, оскільки клопотання від підозрюваного про виклик в судове засідання апеляційного суду не надходило, в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища ОСОБА_3, а участь захисника, який, відповідно до ч.4 ст.46 КПК України, користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, забезпечує дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного при апеляційному розгляді.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Пятикоп Л.В. в обґрунтування доводів апеляційної скарги; думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підозрюваного задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності зі ст.214 КПК України, 08 червня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220320000718 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України та розпочате досудове розслідування (а.с.2).

В порядку ст.ст.276-278 КПК України, 22 вересня 2015 року слідчим здійснено повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (а.с.65).

Подане слідчим до суду першої інстанції клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та інших обставин, які на переконання слідчого, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.1).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.74-76). З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 умисного тяжкого корисливого злочину, поєднаного із застосуванням насильства до потерпілого, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за аналогічні злочини, що негативно впливає на репутацію підозрюваного; ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації, постійного місця проживання в Україні не має, у м.Ізюм Харківської області мешкав без реєстрації, офіційно не одружений, не працює та не має стабільного джерела прибутку, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв*язків, спростовує доводи апеляційної скарги підозрюваного про можливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу. Посилання апелянта на наявність у нього малолітньої дитини апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки жодними доказами ця обставина не підтверджена, та в будь-якому випадку встановлених ризиків не зменшує та на правильність висновків слідчого судді не впливає.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, є неспроможними. У розумінні п. 48 Рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. «для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається ОСОБА_3, підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування та в процесі судового розгляду справи.

Не зважаючи на право суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави за наявності обставин, передбачених п.1 ч.4 ст.183 КПК України, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства до потерпілого, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, застосував альтернативний запобіжний захід - заставу у мінімальному розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України - 27560 грн., що надає підозрюваному право скористатися можливістю внесення застави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 23 вересня 2015 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги підозрюваного не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 вересня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 27560 грн. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :