Рішення № 52421887, 08.10.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"08" жовтня 2015 р.

Справа № 642/4818/15-ц

Провадження № 2/642/1218/15

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Лозоватої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання і виселення та за самостійним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про зняття з реєстраційного обліку, виселення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року представник позивача квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить зняти з реєстрації місця проживання та виселити ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення від Міністерства Оборони України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що квартира АДРЕСА_1 рішенням Харківської міськради № 430 від 03.07.2007 року включена до числа службових квартир. 26.02.2007 року ОСОБА_2 на сім'ю із трьох осіб: він, дружина та донька надано окрему службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, у яку вони були вселені на підставі ордера № 264 від 20.09.2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_2 на час проходження ним служби в Харківському гарнізоні. 30.07.2014 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано та з 03.09.2014 року ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, від якого народився син ОСОБА_4 Відповідно довідки № 23 від 28.04.2015 року, виданої «Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лугопарк-2009» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані дві сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також зазначено, що ОСОБА_1 є однією із співвласниць квартири АДРЕСА_4, де вона разом з матір'ю ОСОБА_1 проживали з січня 2014 року по червень 2014 року та в цей період навчалась в загальноосвітній школі № 17 м. Львова. Таким чином, ОСОБА_1 має власне житло. Інші мешканці спірної квартири - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрованого на праві власності житла не мають. Крім того, також зазначено, що протоколом житлової комісії Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку від 07.05.2015 року внесено зміни в облікову справу щодо складу сім'ї ОСОБА_2 із зазначенням голова сім'ї - ОСОБА_2, дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4. Сам ОСОБА_2 не заперечує щодо проживання з ним його малолітньої доньки ОСОБА_5 У зв'язку з тим, що станом на сьогоднішній день шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, яке є одним з підрозділів Збройних Сил України та завданням якого є організація квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, вважають, що утримання спірного житла ОСОБА_1 спричиняють шкоду економічним інтересам держави, суперечить нормам житлового кодексу України, оскільки пунктом 3.16 наказу Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011 року встановлено, що підлягають виселенню зі службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення колишні члени сім'ї військовослужбовця, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк після розірвання шлюбу.

Крім того, у серпні 2015 року третя особа ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова із самостійним позовом, у якому просить зняти з реєстрації місця проживання та виселити ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення від Міністерства Оборони України. Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні службовою квартирою АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та його родини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що у зв'язку із проходженням військової служби у Харківському зональному відділі Військової служби правопорядку на посаді офіцера відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ВСП у гарнізонах, йому рішенням житлової комісії військової частини А1395 від 26.02.2007 року на сім'ю із трьох осіб: він, дружина ОСОБА_1 та донька надано окрему службову двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. В лютому 2014 року відповідачка ОСОБА_1 переїхала у м. Львів, забрала їх доньку із Харківської загальноосвітньої школи № 171 та влаштувала її до середньої загальноосвітньої школи № 17 у м. Львові. У липні 2014 року їх шлюб за рішенням суду було розірвано та з 03.09.2014 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, від якого народився син - ОСОБА_4 Приблизно в липні 2014 року відповідач зателефонувала йому та повідомила, що повертається до м. Харкова у зв'язку із необхідністю здачі сесії у Національному фармацевтичному університеті, в якому вона навчалась останній рік. Крім цього відповідач в ультимативній формі повідомила, що збирається на період сесії жити у спірній службовій квартирі та попередила, що не дасть спокійно мешкати йому та його новій дружині у службовому житлі. Оскільки його нова дружина була на той час вагітна, з метою захисту її від можливих хвилювань, пов'язаних із особистою неприязню відповідачки до нього та його нової дружини, він погодився надати можливість відповідачці пожити у службовій квартирі на період здачі нею сесії. Після закінчення навчання за їх домовленістю відповідач повинна була переїхати додому до м. Львова. При переїзді відповідачка пообіцяла повернути йому ключі від службової квартири, при цьому самостійно розпорядитися нажитим під час шлюбу спільним майном. Тому, з метою захисту своєї вагітної дружини, він прийняв рішення винайняти квартиру та пожити у найнятій квартирі на період сесії відповідачки. Попри домовленість, в серпні 2014 року відповідачка повернулась разом з їх донькою, яку вона знову відрахувала із середньої загальноосвітньої школи №17 м. Львів та з 26.08.2014 року влаштувала до Харківської загальноосвітньої школи І-III ступенів № 69. Також в супереч домовленості, відповідачка не тільки не повернула йому ключі від службової квартири, а ще й замінила замки на дверях. Тому він не міг потрапити у своє службове житло, чим чинить перешкоди у користуванні службовою квартирою. На даний час відповідач не є членом родини військовослужбовця, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та забезпечена житлом у м. Львові. Крім цього, відповідач ніколи не перебувала в трудових відносинах з Міністерством оборони України, до якого належить дане службове житло, тому вважає, що відповідач втратила право користування даною службовою квартирою та повинна звільнити приміщення.

Судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.

У судовому засідання представник позивача за первісним позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Сікаленко Ю.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 заперечували проти первісного позову та позову ОСОБА_2, просили відмовити у їх задоволенні. Надали суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах даної цивільної справи (а.с. 46-50, 86-91).

Третя особа та позивач за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2, а також його представник ОСОБА_8 не заперечували проти задоволення позовних вимог квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, просили зняти з реєстрації місця проживання та виселити ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення від Міністерства Оборони України. Свої позовні вимоги ОСОБА_2 та його представник підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Путінцева Л.Ю. позовні вимоги квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова просила розглянути на розсуд суду, а позовні вимоги ОСОБА_2 просила задовольнити частково - лише в частині зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні службовою квартирою. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_2 - просила відмовити, оскільки ОСОБА_2 не є власником службової квартири та не може вимагати виселення ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення третіх осіб, перевіривши матеріали, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до акту прийому передачі № 07-сх/38 від 29.12.2006 ТОВ Консалтингово-правова фірма «Спартак» передала Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України та експлуатуючий організації КЕВ м. Харків 42 квартири, загальною площею 2 456,5 м. кв. в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (службова), для будівництва житла військовослужбовцям Збройних Сил України та членів їх сімей (а.с. 6).

Відповідно до рішення виконкому Харківської міськради № 430 від 03.07.2007 квартира АДРЕСА_1 включена до числа службових житлових приміщень (а.с. 5).

Статтею 1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Далі - Закону) встановлено, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Стаття 1-2 Закону закріплює гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, так військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 12 Закону передбачено, що Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином Держава взяла на себе зобов'язання особливо піклуватися про соціально-побутові умови тих громадян, яки вибрали своїм шляхом - професійне виконання конституційного обов'язку кожного громадянина України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно ст. 118 Житлового Кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Відповідно до рішення засідання житлової комісії військової частини А 1395 від 26.02.2007 року помічнику начальника навчальної частини військової частини А 1395 капіту ОСОБА_2 на сім'ю із трьох осіб: він, дружина, донька, виділено окрему службову 2-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, жилою площею 29,1 кв. м. (загальною площею - 51,4 кв. м.) (а.с. 7).

На момент виділення спірної квартири ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Франківського району м. Львова (а.с. 12).

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька, ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № 5047 (а.с. 12).

ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_1 та їх малолітня донька ОСОБА_5 вселені у вищевказану квартиру на підставі ордера № 264 серії 07 від 20.09.2007 року, виданого згідно вказаного рішення на ім'я ОСОБА_2 на час проходження ним служби в Харківському гарнізоні (а.с. 8).

У лютому 2014 року відповідачка ОСОБА_1 разом з донькою переїхала у м. Львів, де вона має власне житло, що підтверджується довідкою № 2/13091, виданою Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». У довідці повідомлено, що згідно інформаційних даних ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_1 є однією з чотирьох співвласників АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності № 221593 від 23.11.2004 року, виданого Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням № 1785 (а.с. 27).

Факт проживання відповідача з лютого 2014 року по червень 2014 року разом з донькою у м.Львові підтверджується також Довідкою № 110 від 02.07.2015 року, виданою директором середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 17 м. Львова, з якої вбачається, що ОСОБА_5 навчалася у СЗШ № 17 м. Львова у 4 класі з 10.02.2014 року до 18.06.2014 року (а.с. 75).

Згідно Довідки № 188 від 23.06.2015 року, виданою директором ХЗОШ I ступеня № 171, вбачається, що ОСОБА_5, дійсно навчалася у Харківській загальноосвітній школі 1 ступеня № 171 з 01.09.2010 року по 05.02.2014 року з подальшим вибуттям до м. Львів (а.с. 74).

Згідно ч. 2 ст. 107 ЖК України якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 30.07.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набрало законної сили (а.с. 14).

03.09.2014 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 722 (а.с. 15).

Від даного шлюбу народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1005 (а.с. 18).

Відповідно до довідки № 23 від 28.04.2015 року, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лугопарк-2009», ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним за вказаною адресою зареєстровані: колишня дружина ОСОБА_1, донька ОСОБА_5, дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 (а.с. 19).

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 35661254 від 30.03.2015 року та довідки № 35660071 від 30.03.2015 року, відомості щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні (а.с. 21-22).

На підставі заяви ОСОБА_2 Протоколом засідання житлової комісії Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку від 07.05.2015 року внесено зміни в облікову справу щодо складу сім'ї ОСОБА_2 (голова сім'ї - ОСОБА_2, дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4) (а.с. 23-26).

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що не заперечує стосовно проживання з ним його малолітньої доньки, ОСОБА_5.

Згідно ч. 2 п. 3.1 "Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої наказом Міністерства Оборони України № 737 від 30.11.2011 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 року за № 24/20337, службове житлове приміщення надається під час виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби.

Частиною 2 п. 3.16 вищевказаної Інструкції передбачено, що підлягають виселенню зі службового житлового приміщення без надання іншого житла колишні члени сім'ї військовослужбовця, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу.

Відповідно до статей 121, 122 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, органу управління кооперативної та громадської організації. Єдиною підставою для вселення у надане службове приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради на підставі рішення про надання службового жилого приміщення.

Таким чином посилання відповідачки на те, що "Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої наказом Міністерства Оборони України №737 від 30.11.2011 року, не поширюються на неї не відповідають дійсності, оскільки право користування службовим жилим приміщенням члена сім'ї (або колишнього члена сім'ї) є похідним від права особи, якій у встановленому законом порядку виданий спеціальний ордер для проживання на період її роботи.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що вона після розірвання шлюбу є одинокою особою, яка проживає з неповнолітньою дитиною, та у зв'язку із цим її не може бути виселено зі спірного приміщення.

Так, у статті 125 Житлового Кодексу України йдеться про одиноку особу.

Одинокі матері - матері, які не перебувають у шлюбі, якщо у свідоцтві про народження відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено у встановленому порядку за вказівкою матері. (ЗУ « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992)

Одинока матір - жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено у встановленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язана за законом її утримувати ( ВРУ, ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18.05.2004 р. № 1727-ІV).

Крім того, у судовому засіданні з пояснень ОСОБА_2, що не заперечувалось іншими учасниками процесу, вбачається, що ним ніколи не ставилося питання стосовно відмови від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки.

Також судом встановлено, що у серпні 2014 року відповідачка повернулася разом з донькою до м. Харкова та влаштувала її до Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 69, що підтверджується довідкою № 230, виданою директором школи 23.06.2015 року, про зарахування ОСОБА_5 26.08.2014 року до 5-А класу (а.с. 106).

Згідно довідки № 46/09-15с, виданої начальником відділу кадрів ПП «ФАРМАРОСТ 2011» ОСОБА_1 з 02.08.2014 року прийнята на посаду фармацевта аптеки, а в подальшому з 02.03.2015 року переведена на посаду провізора-інтерна, де і працює по теперішній час (а.с. 107).

ОСОБА_2 не має можливості користуватися службовим житлом у зв'язку з тим, що колишня дружина ОСОБА_1 чинить йому перешкоди, поміняла замки на дверях від службової квартири, не дозволяє йому потрапити до оселі. З цього приводу ОСОБА_2 звертався до Начальника Ленінського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області з відповідної заявою, у якій просив вжити заходів до своєї колишньої дружини - гр. ОСОБА_10, яка не пускає його до квартири.

Згідно висновку ДІМ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Селецького Б.М. подальший розгляд матеріалу за заявою ОСОБА_2 припинений та йому рекомендовано для вирішення цього питання звернутися до суду (а.с. 115-116).

Таким чином, судом встановлено, що на теперішній час відповідач не є членом родини військовослужбовця, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та забезпечена житлом у м. Львові. Крім цього, відповідач ніколи не перебувала в трудових відносинах з Міністерством оборони України, до якого належить дане службове житло, у зв'язку з чим суд вважає, що позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова є обгрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні також доведено, що відповідач ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні ОСОБА_2 службовою квартирою, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи та були вивчені у судовому засіданні. Суд не приймає до уваги та вважає недопустимими доказами складені акти від 23.06.2015 року стосовно того, що ОСОБА_2 та його родина з 01.06.2014 року по даний час не проживають у спірній квартирі, оскільки з цього приводу повинна бути утворена спеціальна комісія, уповноважена складати акт стосовно службової квартири. У зв'язку з чим позов ОСОБА_2 в частині вимоги про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні службовою квартирою є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_2 стосовно зняття з реєстрації місця проживання та виселення ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не є власником зазначеної квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212- 215, 218, 225 ЦПК України, ст. ст. 118, 121, 122, 125 Житлового Кодексу України, ст.ст. 1, 1-2, 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ч. 2 п. 3.1, ч. 2 п. 3.16 "Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої наказом Міністерства Оборони України № 737 від 30.11.2011 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 року за № 24/20337, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання і виселення - задовольнити.

Зняти з реєстрації місця проживання та виселити ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщеня від Міністерства Оборони України.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про зняття з реєстраційного обліку, виселення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні службовою квартирою АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та його родині - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя В. В. Вікторов