Ухвала суду № 52421504, 09.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (правонаступник державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області; далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року у справі за позовом державного підприємства «Новатор» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 червня 2015 року касаційну скаргу ДПІ залишив без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 6 травня 2014 року - без змін.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, ДПІ 7 серпня 2015 року звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 12 лютого та 26 березня 2014 року (справи №№ К/800/42298/13, К/9991/28864/11 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 138, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року.

Так, у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з огляду на встановлені судами обставини фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

У справі № К/800/42298/13, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що судам слід було оцінити не лише реальність виконання господарських операцій та їх документування, а й факт отримання доходу за наслідками подальшого використання придбаного товару у відповідному податковому періоді.

У справі № К/9991/28864/11, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем реальності виконання розглядуваних операцій з придбання товару (нафтопродуктів) у товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив».

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють формування податкового кредиту, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом державного підприємства «Новатор» до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін