Ухвала суду № 52420517, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/40542/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Не погоджуючись із ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій зазначив, що до апеляційного суду він оскаржив ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови, в той час як суд апеляційної інстанції ухвалою від 08 червня 2015 року вирішив питання можливості відкриття апеляційного провадження на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді та не переглянув ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень Вищий адміністративний суд України 27 серпня 2015 року розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін. За наслідками касаційного розгляду вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій було залишено без змін.

Враховуючи викладене, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 05 жовтня 2015 року, а саме, для уточнення оскаржуваних позивачем судових рішень та надання їх копій.

На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року позивачем 05 жовтня 2015 року надіслано до Вищого адміністративного суду України лист, в якому останній зазначив, що оскаржує до касаційного суду ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року.

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї копій оскаржуваних судових рішень, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді по справі №818/2976/14 було відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді по справі № 818/2976/14.

У касаційній скарзі позивач ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень з підстав порушення судами норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку, а тому, враховуючи, що судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, яку позивач просить скасувати в касаційному порядку і перегляд якої в апеляційному порядку не відбувся, ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід судді не підлягає окремому оскарженню. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до частини 2 статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, заперечення ж на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Необгрунтованими є і твердження позивача в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 08 червня 2015 року вирішив питання можливості відкриття апеляційного провадження на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді, та не переглянув ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови, яку фактично оскаржував позивач, з огляду на те, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови була переглянута та залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року. Вищий адміністративний суд України 27 серпня 2015 року розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін. За наслідками касаційного розгляду вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій було залишено без змін.

Керуючись статтею 211, пунктами 2, 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко