Постанова № 52413020, 22.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року (м. Київ) 810/3493/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення № 0000382202/708 від 27.03.2015 про застосування фінансових санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 27 000, 00 грн. у зв'язку з порушенням останнім вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», саме: реалізацію ТОВ «Стейт Оіл» 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» за ціною 24, 15 грн., яка є вищою, ніж максимальна роздрібна ціна, що встановлена виробником ПрАТ «Філіп Моріс Україна» за 1 пачку сигарет в розмірі 23, 00 грн. та зберіганням позивачем пляшки лікеру Baileys, виробництва P&A «Бейліз&Ко Дублін», у якої закінчився термін придатності для споживання та яка маркована маркою акцизного податку невстановленого зразка.

Позивач вважає вказаний висновок неправомірним, оскільки ТОВ «Стейт Оіл» було реалізовано за 24, 15 грн. не 1 пачку сигарет, а сигаретний набір, що й пояснює відповідну ціну. Щодо зберігання позивачем пляшки лікеру, у якої закінчився термін придатності для споживання та яка маркована маркою акцизного податку невстановленого зразка, позивач зазначає, що вищевказана алкогольна продукція є імпортним товаром, для якого встановлений окремі строки для сплати акцизного податку, зокрема, під час придбання марок акцизного податку та остаточна оплата під час подання митної декларації до митного органу. Окрім того, позивач зазначає про те, що вищевказана пляшка лікеру, яка маркована відповідною маркою акцизного податку, строк придатності для споживання якої до 08.2014, є придатною для подальшого зберігання та реалізації, оскільки остання не містить жодного помутніння та/або осаду лікеру, що в свою чергу, відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що оскаржуване рішення прийняте у зв'язку зі встановленням факту порушення ТОВ «Стейт Оіл» вимог відповідного законодавства, оскільки позивач здійснив реалізацію 1-єї пачки сигарет за ціною, яка є вищою, ніж максимальна роздрібна ціна за 1-ну пачку сигарет, яка встановлена виробником. Крім того, відповідач зазначив, що виявлена контролюючими органами пляшка лікеру містить маркування, яке свідчить про те, що термін споживання відповідної алкогольної продукції є простроченим, що в свою чергу підтверджує існування відповідних порушень законодавства в сфері роздрібної торгівлі з боку позивача.

21.09.2015 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, у письмовому провадженні № 21/3 від 21.09.2015 (вх. № 15030/15 від 21.09.2015), відповідно до якої позивач просить суд здійснити розгляд справи без участі представника останнього та у порядку письмового провадження.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи , які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2015 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Стейт Оіл» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Вищевказана перевірка була проведена на автозаправочному комплексі з магазином, що належить ТОВ «Стейт Оіл» та, який знаходиться за адресою: смт. Бородянка, пров. Семешка, 5.

За результатами проведення перевірки був складений акт (довідка) № 000877 від 12.03.2015.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом були встановлені порушення ТОВ «Стейт Оіл» вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку з:

- реалізацією ТОВ «Стейт Оіл» 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» за ціною 24, 15 грн., яка є вищою, ніж максимальна роздрібна ціна, що встановлена виробником ПрАТ «Філіп Моріс Україна» на даний товар, яка становить 23, 00 грн. за 1 пачку.

- зберіганням позивачем пляшки лікеру Baileys, ємкістю 0, 375 л., виробництва P&A «Бейліз &Ко Дублін», вартістю 299, 00 грн., дата виробництва 08.12 з простроченим терміном придатності для споживання та, яка позначена маркою акцизного податку (ААБ № 000889 від 09/122.994 грн.) невідомого (невстановленого зразка).

На підставі вищевказаного акта, податковим органом було винесено рішення № 0000382202/708 про застосування фінансових санкцій від 27.03.2015, яким ТОВ «Стейт Оіл» були нараховані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 27 000, 00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, з метою оскарження вищевказаного рішення звертався до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зі скаргою № 200 від 10.04.2015, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС у Київській області було залишено без змін рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області № 0000382202/708 від 27.03.2015, а скаргу позивача - без задоволення.

Крім того, позивач звертався зі скаргою № 23/3 від 23.06.2015 на вищевказане рішення до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до матеріалів справи, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення № 1617/10/10-36-10-01-04 від 12.06.2015, яким вищезазначене рішення податкового органу було залишено без змін, а скаргу позивача № 23/3 від 23.06.2015 - без задоволення.

Не погодившись з рішенням № 0000382202/708 від 27.03.2015 про застосування до ТОВ «Стейт Оіл» фінансових санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, рішення про застосування до ТОВ «Стейт Оіл» фінансових санкцій № 0000382202/708 від 27.03.2015, яким позивачу нарахований штраф в сумі 27 000, 00 грн., прийнято за результатами встановлення контролюючим органом факту порушень з боку позивача вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з реалізацією ТОВ «Стейт Оіл» 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» за ціною 24, 15 грн., що є вищою, ніж максимальна роздрібна ціна, яка встановлена виробником ПрАТ «Філіп Моріс Україна» на дану продукцію, що становить 23, 00 грн. за 1 пачку сигарет та зберіганням позивачем пляшки лікеру Baileys, виробництва P&A «Бейліз&Ко Дублін», у якої закінчився термін придатності для споживання та, яка маркована маркою акцизного податку невстановленого зразка.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 (далі - Закон України № 481/95).

Так, зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11-1 Закону України № 481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за № 679/6967 (далі-Правила) визначено,що роздрібна торгівля тютюновими виробами - діяльність з продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Згідно з п. 20 Правил суб'єктом підприємницької діяльності повинно забезпечуватися інформування споживача про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках тютюнових виробів, що перебувають в продажу. Оформлення ярликів цін (цінників) проводиться відповідно до інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 4 січня 1997 року № 2 і зареєстрованої в Мін'юсті 20 січня 1997 року за № 4/1808.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України № 481/95 маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно з п. 226.7 ст. 226 Податкового кодексу України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Відповідно до пункту 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251), наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до абз. 5 п. 20 Положення № 1251, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Абзацом 4 ч.4 ст. 11 Закону України № 481/95 встановлено, що у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Абзацом 2 п. 20 Положення № 1251 передбачено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Відповідно до п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України № 481/95 встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафі у разі:роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що податковим органом під час проведення перевірки не було враховано те, що ТОВ «Стейт Оіл» здійснює продаж за ціною 24, 15 грн. не 1 пачки сигарет «Parlіament Silver Blue», а сигаретного набору, зокрема, 1 пачки сигарет та запальнички, у зв'язку з чим, ціна реалізованої тютюнової продукції є вищою, ніж та ціна, яка визначена виробником ПрАТ «Філіп Моріс Україна» за 1 пачку сигарет в розмірі 23, 00 грн.

Щодо встановлених порушень з боку позивача в частині зберігання пляшки лікеру Baileys, виробництва P&A «Бейліз&Ко Дублін», у якої закінчився термін придатності для споживання, та яка маркована маркою акцизного податку невстановленого зразка, то позивач вказав на те, що вищевказана пляшка лікеру маркова маркою акцизного податку попереднього зразка, а саме ААБВ 000889 09/122, 924 грн. АІ.

Окрім того, позивач вважає, що зберігання та майбутня реалізація вищезазначеної пляшки лікеру Baileys є правомірною, оскільки ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дозволено застосування марок акцизного податку попереднього зразка на пляшках алкогольних напоїв до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Позивач стверджує, що термін придатності для споживання вищевказаної пляшки лікеру не минув, оскільки остання не містить ознак помутніння та/або видимого осаду лікеру, що відповідає умовам п. 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Проте, суд не приймає до уваги твердження позивача у зв'язку з наступним.

Суд звертає увагу, що виходячи з предмету спору, акт перевірки відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом на підтвердження встановлених під час перевірки порушень законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Разом з тим, ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає обов'язок позивача доведення тих обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, суд зазначає, що положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не звільняють позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно зі ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Звертаючись до адміністративного суду з позовом, позивач має надати переконливі документальні докази на підтвердження обставин, із наявністю яких він пов'язує неправомірність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

При цьому, в контексті ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має встановити всі фактичні обставини справи, якими обумовлено звернення позивача до суду, перевірити підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами та надати їм відповідну правову оцінку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що позивачем всупереч вищезазначеним положенням законодавства не надано доказів, які підтверджують те, що 24, 15 грн. є тієї ціною, за якою ТОВ «Стейт Оіл» здійснює реалізацію саме сигаретного набору, тобто 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» та запальнички, а не виключно 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» і тим сам, спростовують висновки контролюючого органу щодо реалізації позивачем тютюнових виробів по роздрібним цінам вищим від встановлених виробником ПрАТ «Філіп Моріс Україна».

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем долучено до заперечень копію фіскального чеку № 1096319, який був виданий посадовим особам податкового органу в 12.03.2015 касиром ОСОБА_2 в магазині ТОВ «Стейт Оіл», що знаходиться в Київській обл., Бородянський р-н., смт. Бородянка, провул. Семашка, 5, тобто в місці проведення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області фактичної перевірки.

Зі змісту вищевказаного фіскального чеку вбачається, що ціна 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» становить 24, 15 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 4, 03 грн.).

При цьому, суд звертає увагу на те, що 24, 15 грн. це вартість виключно 1-єї пачки сигарет, а не сигаретного набору як стверджує позивач. Судом було досліджено вищевказаний фіскальний чек та встановлено, що останній є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт реалізації позивачем за ціною 24, 15 грн. виключно 1-єї пачки сигарет.

Окрім того, позивачем не наведено доказів, які обґрунтовують позицію останнього щодо дотримання ТОВ «Стейт Оіл» вимог законодавства в частині правомірного зберігання вищевказаної пляшки лікеру Baylis , яка має закінчений термін придатності, та яка маркована маркою акцизного податку невідомого зразка.

Суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 від позивача були витребувані відповідні докази по справі, а саме: фіскальний чек, роздрукований за фактом реалізації 12.03.2015 сигаретного набору, що складається з пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» та запальнички (№ 1096319 від 12.03.2015); книгу обліку розрахункових операцій (належними чином засвідчену для залучення до матеріалів справи); документи, які підтверджують придбання лікеру Baileys у відповідного імпортера алкогольної продукції; марка акцизного податку ААБР 000889 09/12; докази розмитнення вказаної алкогольної продукції та докази здійснення доплати акцизного збору під час подання відповідної митної декларації; заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку, відображенням в ній марки акцизного податку ААБР 000889 та інформація про здійснену доплату акцизного податку при розмитнені товару.

Однак, позивачем всупереч вимогам вищевказаної ухвали не було надано до суду ані вищевказаних документів, ані письмових пояснення щодо неможливості їхнього надання.

Крім того, позивач не звертався з клопотанням до суду щодо витребування вищевказаних доказів у третіх осіб.

Натомість позивачем було подано до суду виключно заяву про відкладення розгляду справи вих. № 02/7 від 02.09.2015 (вх. № 1346 від 02.09.2015) та заяву про розгляд справи без участі представника позивача у порядку письмового провадження № 21/3 від 21.09. 2015 (вх. № 15030/15 від 21.09.2015) без долучення до останніх будь-яких документів, які обґрунтовують позовні вимоги ТОВ «Стейт Оіл» у даній справі.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання позивача на п. 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями як на підставу правомірності зберігання ТОВ «Стейт Оіл» вищевказаної пляшки лікеру Baileys, у якої закінчився термін придатності для споживання.

Пунктом 1 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі-Правила № 854) встановлено, що ці Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Відповідно до п. 15 Правил не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов'язковим до виконання), строк придатності яких минув.

Вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних строків зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.

Аналізуючи п. 15 Правил № 854, суд дійшов висновки про те, що вищевказане положення розповсюджується виключно на такі алкогольні напої як вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, а не на лікер, який є окремим різновидом лікеро-горілчаних напоїв.

Так, зокрема, у відповідності до ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять лікер - це лікеро-горілчаний напій міцністю від 25,0% до 45,0 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 25 до 60 г/100см3, виготовлений на основі цукрового сиропу з використанням напівфабрикатів рослинної і плодової сировини.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що посилання позивача на вищезазначені норми законодавства є безпідставним та необґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи ненадання позивачем будь-яких доказів дотримання умов щодо здійснення реалізації 1-єї пачки сигарет «Parlіament Silver Blue» за ціною, яка не перевищує максимальні роздрібні ціни, що встановлені виробником вказаної тютюном продукції та правомірності зберігання пляшки лікеру Baileys виробництва P&A «Бейліз&Ко Дублін» з закінченим терміном придатності для споживання, яка маркована маркою акцизного збору невстановленого зразка, суд вважає, що відповідні порушення, які встановлені податковим органом в вищевказаному акті перевірки, відповідають обставинам справи, що свідчить про правомірність винесення податковим органом рішення № 0000382202/708 про застосування фінансових санкцій від 27.03.2015, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 27 000, 00 грн.

Таким чином, позовна вимога позивача щодо скасування спірного рішення про застосування фінансових санкцій не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до матеріалів справи позивачем заявлено майнові вимоги, у зв'язку з чим сума судового збору становить 1 827, 00 грн.

Як вбачається з платіжної квитанції від 04.08.2015, позивачем при зверненні до суду було сплачено 182, 70 грн., тобто 10 % від ставки судового збору, яка підлягає до сплати за заявлену майнову вимогу. Враховуючи результати розгляду справи, сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету, становить 1 644, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, будинок 25, ідентифікаційний код 39436796) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; МФО: 821018; рахунок: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001, символ звітності « 206») судовий збір в сумі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.