Ухвала суду № 52410151, 15.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 р.

Справа № 821/1362/15-а

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Агромастер – Плюс» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромастер – Плюс» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромастер-Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Агромастер-Плюс") звернулося з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач-1, Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2, ДКС України), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-3, ДФС України), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.05.2015 р., просив визнати протиправними дії відповідачів, що полягають у не перерахуванні на спеціальний рахунок позивача з електронного рахунку № 37516000105770 коштів у сумі 403000 грн., які були перераховані 30.03.2015 р., зобов'язати відповідачів перерахувати кошти у сумі 403000 грн. з електронного рахунку на спеціальний, стягнути з відповідачів збитки у сумі 1 920 000 грн., які позивач не отримав у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням коштів на свій спеціальний рахунок.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до п.20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (далі - Порядок № 569), позивач перерахував на рахунок № 37560001057700 у системі електронного адміністрування ПДВ з поточного рахунку згідно платіжних доручень від 30.03.2015 р. №№ 25, 26 ПДВ на загальну суму 403000 грн. Позивач був зареєстрований платником ПДВ - сільськогосподарським товаровиробником у лютому 2015 року та інших доходів, ніж від сільськогосподарського виду діяльності, не отримував. Внаслідок цього у декларації з ПДВ за лютий 2015 року обчислив ПДВ, який підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок у сумі 1063874 грн. У зв'язку з такими підсумками декларування зобов'язань з ПДВ за лютий 2015 року відповідачі повинні були до кінця березня 2015 року перерахувати на спеціальний рахунок ТОВ "Агромастер-Плюс" кошти у сумі 403000 грн., які були перераховані на електронний рахунок ДКС України. Зазначає, що через несвоєчасне перерахування коштів не зміг вчасно здійснити посівні роботи, втрати від цих дій відповідачів склали 1920000 грн. у вигляді не отриманих доходів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року – позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо неперерахування з електронного рахунку на спеціальний рахунок перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромастер-Плюс" на електронний рахунок № 37516000105770 30.03.2015 р. 403000 (чотириста три тисячі) грн.

Зобов'язано Державну казначейську службу України перерахувати 403000 (чотириста три тисячі) грн. з електронного рахунку № 37516000105770 на спеціальний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромастер-Плюс" (код ЄДРПОУ 34437360) № 26049014243201 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК" м. Київ МФО 300346.

В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ "Агромастер - Плюс", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 12.06.2015 року –скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ з 01.01.2015 р. введено в дію електронне адміністрування податку на додану вартість.

Зокрема, згідно п.2001.2 ст.2001 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Приписами п.2001.4 ст.2001 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Згідно п.2001.6 ст.2001 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Відповідно до п.2001.5 ст.2001 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Положеннями п.2001.7 ст.2001 ПК України передбачено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу.

Згідно п.20 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок. Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

Відповідно до п.21 Порядку № 569 для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

Пунктом 22 Порядку № 569 визначено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок: 1) платник податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка; 2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок коштів, що перераховуються платником податку з поточного рахунка на електронний рахунок.

Судом встановлено, що ТОВ "Агромастер-Плюс" у декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за лютий 2015 року визначило податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1063874 грн., податкового кредиту, від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів не декларувало і, як наслідок, обчислило суму податку 1063874 грн., яка підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок позивача в установах банку. Виходячи з показників декларації з ПДВ за лютий 2015 року ТОВ "Агромастер-Плюс" мало протягом лютого-березня 2015 року перерахувати на електронний рахунок з ПДВ платежів у сумі близько 1063874 грн., які органами Держказначейства після отримання відомостей від контролюючого органу до 30.03.2015 р. підлягали перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства. Позивачем у поповнення електронного рахунку 30.03.2015 р. за платіжними дорученнями № 25 та № 26 були перераховані кошти у загальній сумі 403000 грн.

Відповідно до п.22 Порядку № 569 кошти у сумі 403000 грн. після їх надходження на електронний рахунок підлягали перерахуванню на спеціальний рахунок ТОВ "Агромастер-Плюс". При цьому, перерахування коштів з електронного на спеціальний рахунок повинна здійснювати Державна казначейська служба України, про що зазначено у п.22 Порядку № 569, а не Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, на податковому обліку якої перебуває позивач, та не Державна фіскальна служба України, яка контролює ведення стану електронного рахунку. У зв'язку з цим твердження ТОВ "Агромастер-Плюс" щодо порушення відповідачем-1 та відповідачем-3 прав позивача внаслідок неперерахування коштів у сумі 403000 грн. з електронного на спеціальний рахунок не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки до повноважень Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, ДФС України не входить здійснення операцій з перерахування коштів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Агромастер-Плюс" стосовно визнання протиправними дій Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, ДФС України щодо неперерахування коштів у сумі 403000 грн. з електронного на спеціальний рахунок позивача та зобов'язання Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, ДФС України здійснити таке перерахування не підлягають задоволенню.

Також суд доречно зазначив, що в даному випадку має місце факт бездіяльності, а не дії Державної казначейської служби України щодо неперерахування з електронного рахунку позивача на спеціальний 403000 грн., у зв'язку з чим вимога ТОВ "Агромастер-Плюс" щодо зобов'язання відповідача-2 здійснити таке перерахування є правомірною.

Положеннями ч.2 ст.21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Наявність збитків у сумі 1920000 грн. позивач обґрунтовує тим, що на момент здійснення посівних робіт та для інших виробничих цілей у ТОВ "Агромастер-Плюс" не було коштів у розмірі 403000 грн., які він планував витратити на ці заходи. При цьому позивач посилається на довідку щодо сівби ячменю ярого у 2015 році у південному Степу України за вих. № 110 від 17.04.2015 р. та вказує на те, що не здійснення посіву відповідних сільськогосподарських культур до 05.04.2015 р. при наявності сприятливих природних умов у зв'язку з відсутністю облікових коштів на проведення посіву з вини відповідачів, призводить до не витримування технологій вирощування, що, на думку науковців, є головною причиною низьких врожаїв. Позивач не отримує доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено відповідачами, від виконання укладених договорів з контрагентами на реалізацію готової сільськогосподарської продукції у 2015 році.

Положеннями ч.1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речовин доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими певними засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ "Агромастер-Плюс" не надало до суду доказів про заподіяння підприємству шкоди у розмірі 1920000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи дана сума (1920000 грн.) є ціною договору купівлі-продажу від 27.03.2015 р. № 2703/15, укладеного між позивачем та ТОВ "Прометей", згідно умов якого ТОВ "Агромастер-Плюс" зобов'язується передати у власність ТОВ "Прометей" ячмінь у кількості 600,00 т загальною вартістю 1920000 грн. Згідно договору цей договір є діючим, а строк поставки товару визначено до 31.07.2015 р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Агромастер – Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Агромастер – Плюс» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді: