Ухвала суду № 52407671, 13.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4184/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 у справі за адміністративним позовом Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №0006121705, №0006131705, №0006141705, №0006161705, №0006181705.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову про скасування рішення від 19.02.2015 №0006181705, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної інспекції у місті Києві були винесені наступні рішення:

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №00006121705, яким донараховано штрафні санкції у розмірі 5 925,40 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №00006131705, яким донараховано штрафні санкції у розмірі 6 363,37 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №00006141705, яким донараховано штрафні санкції у розмірі 4 883,80 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №00006161705, яким донараховано штрафні санкції у розмірі 5 294,91 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №00006181705, яким донараховано штрафні санкції у розмірі 84 609, 54 грн.

Не погоджуючись із рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №0006121705, №0006131705, №0006141705, №0006161705, №0006181705 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено неправильного розрахунку відповідних штрафних санкцій, відтак, позивачем не доведено протиправність оскаржуваних рішень, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №0006181705 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про скасування рішення від 19.02.2015 №0006181705.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно пункту 4.2.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 (далі - Інструкція №455), днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської інспекції України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно пункту 7.1 Інструкції №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 7.2.2 Інструкції №455 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Пунктом 7.9 Інструкції №455 встановлено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.

Як вбачається з рішень Державної податкової інспекції в Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної інспекції у місті Києві від 19.02.2015 №0006121705, №0006131705, №0006141705, №0006161705, №0006181705 штрафні санкції застосовано до позивача з огляду на несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Апелянт посилається на те, що Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» є державною бюджетною неприбутковою установою, яка повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України за відповідною бюджетною програмою «Дослідження і експериментальні розробки в системі агропромислового комплексу», що підтверджується наказом Міністерства аграрної політики України від 03.02.2010 №32; рішенням державної податкової адміністрації у Шевченківському районі міста Києва від 20.04.2010 №59/1507 позивач, як державна бюджетна наукова установа внесена до реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості 0014.

У зв'язку з вказаним апелянт наголошує на тому, що станом на день нарахування єдиного внеску рахувалась заборгованість по заробітній платі, що підтверджується відповідними розрахунково-платіжними відомостями. При цьому, остаточний розрахунок по заборгованості з заробітної плати та податків відбувся у зв'язку з отриманням від Міністерства аграрної політки та продовольства України коштів на оплату відповідно до розділів виділених бюджетних асигнувань, яких було недостатньо для своєчасного погашення вказаної заборгованості. На підтвердження даної інформації, позивачем надано копії платіжних доручень за відповідний період.

З приводу зазначеного, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 11 вказаної статті у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Доводи позивача, що сплата єдиного внеску відбувається під час безпосередньої виплати заробітної плати не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що строк виконання обов'язку страхувальника чітко визначений як день призначений для виплати заробітної плати, а не день фактичного здійснення виплати заробітної плати.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України в постановах від 06.02.2012 та від 30.05.2011, за змістом яких Верховний Суд України дійшов висновку про те, що норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Матеріалами справи, зокрема, копіями платіжних доручень, розрахунком штрафних санкцій, карткою особового рахунку платника податків із сплати єдиного внеску, підтверджується несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску.

Доводи апелянта про те, що рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві №0006181705 протиправно винесене за декілька податкових періодів, що є, на думку апелянта, підставою для його скасування, є безпідставними, оскільки не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2015 №0006121705, №0006131705, №0006141705, №0006161705, №0006181705 є правомірними, оскільки винесені з дотриманням норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.