Постанова № 52398522, 15.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2015 року № 826/12888/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20 лютого 2015 року № 0000562204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року адміністративну справу № 826/12888/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25 серпня 2015 року, яке відкладалось на 21 вересня 2015 року.

У судовому засіданні 25 вересня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 22 січня 2014 року № 143, направлення на перевірку від 22 січня 2015 року № 113/22-03П, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Олівія Інвест» (код ЄДРПОУ 38496901) за вересень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 02 лютого 2015 року № 57/26-57-22-03-10/33677961.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 107707,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20 лютого 2015 року № 0000562204, Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 134633,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 107707,00 грн., за штрафними санкціями - 26926,75 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Олівія Інвест».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта 02 лютого 2015 року № 57/26-57-22-03-10/33677961.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Олівія Інвест», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано податок на додану вартість за вересень 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Олівія Інвест», у зв'язку з придбанням робіт.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» (код ЄДРПОУ 33677961, місцезнаходження юридичної особи: 03148, місто Київ, проспект Леся Курбаса, 2-Б) здійснює діяльність у сфері будівництва житлових та нежитлових будівель. Має відповідну ліценцію на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, серії АЕ № 524714, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі Договору підряду № 17/07-14 від 17 липня 2014 року, укладеного із ТОВ «»КПО Гарант» та Договору субпідряду на виконання робіт № 20-01/14 від 20 січня 2014 року, укладеного із ТОВ «А.V. Інжиніринг», був залучений до виконання робіт на відповідних об'єктах будівництва: будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури по пр. Оболонському, 54 (Додаткова угода № 2) та будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом у пров. Ярославському, 1/3 літ «Л» (Додаткова угода № 1).

Як зазначено у адміністративному позові та підтверджено під час розгляду справи, Оскільки власних трудових потужностей для виконання усього комплексу робіт на зазначених об'єктах у позивача не вистачило, ним було залучене на правах субпідрядної організації ТОВ «Олівія Інвест», яке згідно ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України серії АЕ № 290785, Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Довідки про визначення класифікаційних даних, Переліку робіт щодо провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, Виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснювало діяльність у сфері будівництва об'єктів інфраструктури.

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олівія Інвест» (Підрядник) укладено Договір підряду від 29 серпня 2014 року № 29-08/14, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника будівельно-монтажні роботи та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи, у порядку і на умовах цього Договору. Роботи, які зобов'язується виконати Підрядник, конкретний склад та обсяги цих робіт визначаються додатковою угодою (додатковими угодами) до цього Договору, яка (які) укладаються сторонами на окремі етапи робіт.

Відповідно до пункту 2.1 Договору строки виконання Робіт визначаються на підставі календарних графіків виконання будівельно-монтажних робіт, які розробляються Підрядником та затверджуються Замовником для окремих етапів (частин) робіт і є етапами до Додаткових угод на виконання етапу (частини) робіт. За домовленістю Сторін строк виконання Робіт може бути зазначено в Додатковій угоді на виконання етапу (частини) робіт без складання календарного графіку виконання робіт.

Договірна ціна робіт визначається як сукупність цін всіх Додаткових угод до цього Договору та додатків до них, що містять локальний кошторис, який складається для кожного етапу виконання певного виду робіт (або певної частини робіт), які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно додаткової угоди № 1 від 29 серпня 2014 року, Зміст робіт, зміст робіт, які зобов'язується виконати Підрядник за цією Додатковою угодою - роботи по влаштуванню зовнішнього та внутрішнього електропостачання (далі - «Роботи») на об'єкті: житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом у провулку Ярославському. 1/3 (літера Л) в Подільському районі міста Києва. Загальна ціна становить 2 261 193 грн. За даною Додатковою угодою Замовник перераховує підряднику передоплату у розмірі 50% від вартості робіт, що складає 1 110 596 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Олівія Інвест» виписано на адресу позивача податкові накладні від 10 вересня 2014 року № 119 на суму 98837,21 грн., від 29 вересня 2014 року № 179 на суму 300000,00 грн., від 23 вересня 2014 року № 164 на суму 116279,07 грн., від 30 вересня 2014 року № 185 на суму 131126,00 грн. В графі «номенклатура послуг» зазначено будівельно-монтажні роботи.

Оплата за виконані роботи здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

На підтвердження реальності підрядних робіт, позивачем надано копії договірної ціни на будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом у провулку Ярославському. 1/3 (літера Л) в Подільському районі міста Києва, що здійснюється у 2014 році; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень - жовтень 2014 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень - жовтень 2014 року.

Під час перевірки встановлено, що згідно з пунктом 5.4.1 договору підрядник ТОВ «Олівія Інвест» надав замовнику ТОВ «БК «Укрмонтаж» список будівельних машин і механізмів, а також список працівників, працюючих на об'єкті «житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом у провулку Ярославському, 1/3, літ. «Л» у Подільському районі м. Києва», а саме: ОСОБА_1 - прораб, ОСОБА_2 - бригадир, ОСОБА_3 - помічник бригадира, ОСОБА_4 - електрик, ОСОБА_5 - електрик, ОСОБА_6 - монтажник, ОСОБА_7 - монтажник, ОСОБА_8 - монтажник, ОСОБА_9 - електромонтажник, ОСОБА_10 - електрик, ОСОБА_11 - підсобник, ОСОБА_12 - електрик.

Як зазначає відповідач, перевіркою встановлено, що на ТОВ «Олівія Інвест», згідно поданого до ДПІ податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ) за 3 квартал 2014 року відсутні вищезазначені працівники, що працювали на об'єкті «житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом у провулку Ярославському, 1/3, літ. «Л» у Подільському районі м. Києва».

Судом враховані такі посилання відповідача, проте можливі порушення норм працевлаштування фізичних осіб на товаристві можуть бути підставою для призначення та проведення відповідної перевірки на ТОВ «Олівія Інвест», проте такі доводи не можуть свідчить про безтоварність та нереальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Олівія Інвест».

Також, не приймаються посилання відповідача на неможливість з'ясування пропускного режиму на будівельні майданчики ТОВ «БК «Укрмонтаж» та наявності документально підтверджених фактів інструктажу працівників ТОВ «Олівія Інвест» по охороні праці, що відображається в журналі охорони праці, оскільки реальність господарської операції підтверджується належним чином складеними первинними документами копії яких додані ТОВ «БК «Укрмонтаж» до матеріалів справи та до яких не відносяться докази щодо пропускного режиму на будівельному майданчику ТОВ «БК «Укрмонтаж» та проведення інструктажу працівників ТОВ «Олівія Інвест» по охороні праці, що відображається в журналі.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Олівія Інвест» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Олівія Інвест» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20 лютого 2015 року № 0000562204 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20 лютого 2015 року № 0000562204.

3. Судові витрати в сумі 269,26 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмонтаж» за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник