Постанова № 52390415, 29.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1896/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 2а/0470/1896/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДП «Дніпропетровський завод прецизійних труб», в якому просив стягнути з відповідача на користь УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування у сумі 35165,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати ним у встановлені законом строки самостійно нарахованої суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування за листопад 2011 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив позов задовольнити та розглянути дану справу без його участі.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення повістки, проте останній в судове засідання не з`явився, причин неприбуття суду не повідомляв та заперечень проти позову не надавав.

Згідно з ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі сторін за наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП «Дніпропетровський завод прецизійних труб» перебуває з 18.05.2006 на обліку в управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та з 01.01.2011 є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування.

Відповідачем було подано до УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звіт від 15.12.2011 про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування, який зареєстрований у позивача 20.12.2011 за №25719.

Відповідно до поданого звіту, відповідач самостійно нарахував суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за листопад 2011 року, в розмірі 38742,81 грн.

Згідно довідки УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська від 26.03.2012 №4350/02-40, нарахована у звіті сума була сплачена відповідачем частково та станом на 26.03.2012 залишається не погашеною в розмірі 35165,64 грн.

Доказів сплати заборгованості по єдиному внеску у сумі 35165,64 грн. за листопад 2011 року відповідач протягом розгляду справи суду не надавав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування»та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 року за № 994/18289..

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 наведеного закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення п.1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування»передбачають, що Платниками єдиного внеску є роботодавці, -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 ст. 6 цього ж закону, Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що відповідачем не сплачено у встановлений законом строк самостійно узгоджені зобовязання зі сплати єдиного внеску за листопад 2011 року, у звязку з чим у нього утворилась недоїмка у розмірі 35165,64 грн.

Приписами ч. 12 ст. 9 цього ж закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми п.7 ч. 1 ст. 13 закону передбачають, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості з по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування за листопад 2011 року у сумі 35165,64 грн., а тому позовні вимоги УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб» (ЄДРПОУ 34367550, р/р 26003011000242, АКБ «Український Кредитно-торговий банк» МФО 321723) на користь Управління пенсійного фонду в Індустріальному районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування у сумі 35165,64 грн., з якої 22907,86 грн. стягнути на р/р 37196055000404, а 12257,88 грн. на р/р 37193070000404 у ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1