Постанова № 52350324, 16.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/2984/15-п Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І. Провадження № 33/795/235/2015 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді судової палати у кримінальних справах - Карнауха А.С.

з участю:

прокурора - Залозного С.О.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Прилуцького міжрайонного прокурора Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді арешту на строк сім діб.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 36 гривень 56 копійок.

Судом першої інстанції ОСОБА_2 був визнаний винним в тому, що він 28 липня 2015 року близько 22 години 30 хвилин в селі Крутоярівка Прилуцького району Чернігівської області по вулиці Центральна, керував мопедом Альфа, державний номерний знак НОМЕР_1, не маючи права на таке керування, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, незв'язна мова), проходити медичний огляд на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив пункти 2.1 «а», 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вид стягнення застосований відносно ОСОБА_2 місцевим судом за вчинення адміністративних правопорушень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначив, що накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді арешту суперечить вимогам статті 32 КУпАП, оскільки на час винесення постанови місцевим судом ОСОБА_2 виповнилось лише сімнадцять років.

Також прокурор в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки він пропущений з поважних причин.

Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Частиною 1 статті 287 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

За змістом частини 5 статті 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Враховуючи, що про зміст ухвали місцевого суду від 27 серпня 2015 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень прокурор дізнався під час звернення 28 вересня 2015 року до Прилуцької міжрайонної прокуратури Чернігівської області батька неповнолітнього ОСОБА_2, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки причина його пропуску є поважною.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду, прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та задовольнити подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав.

Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення і перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень з вказаних в постанові місцевого суду обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах, зокрема протоколах про адміністративні правопорушення, які є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, що в апеляційній скарзі не оскаржується.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема статтями 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

За змістом частини 2 статті 33 КУпАП, адміністративний арешт не може застосовуватись, зокрема, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років.

Враховуючи, що ОСОБА_2 є особою, яка на час вчинення адміністративних правопорушень, не досягла вісімнадцяти років, місцевий суд в порушення вимог статті 33 КУпАП наклав стягнення у виді арешту, що в свою чергу тягне зміну постанови місцевого суду в цій частині.

Суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, з урахуванням частини 2 статті 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити Прилуцькому міжрайонному прокурору Чернігівської області строк на апеляційне оскарження постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року.

Апеляційну скаргу Прилуцького міжрайонного прокурора Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року, задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, змінити в частині накладеного стягнення.

Накласти на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, з урахуванням вимог частини 2 статті 36 КУпАП, у виді штрафу в сумі 3400 гривень.

В іншій частині постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Карнаух