Ухвала суду № 52350322, 15.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/1193/15-к Головуючий у І інстанції Бузунко О. А. Провадження № 11-кп/795/632/2015 Категорія - кримінальна Доповідач Заболотний В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіЗаболотного В. М.

суддів - Миронцова В.М., Щербакова О.С.

при секретарі - Оскірко Ю.І.

з участю: прокурора - Шваб Л.В.

захисника - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Києва Тимченка С.М. на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою залишено без задоволення заяву прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 від покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку з закінченням іспитового строку.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що як на час винесення Козелецьким районним судом 01.12.2014 року ухвали про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, так і на час розгляду заяви прокурора про перегляд вказаної ухвали суду за нововиявленими обставинами був відсутній вирок, яким би було доведено вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину в період іспитового строку. Також місцевий суд зазначив, що судом як доказ на підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 в період іспитового строку злочину, не може братися копія витягу з ЄРДР та копія обвинувального акту.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та винести нову, якою задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду від 01 грудня 2014 року щодо ОСОБА_3, а саме: скасувати ухвалу Козелецького районного суду від 01.12.2014 року про звільнення ОСОБА_3 від покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку із закінченням іспитового строку, відмовивши у задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції Козелецького району про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання. В обґрунтування скарги прокурор послався на істотне порушення місцевим судом вимог кримінального процесуального закону, зокрема ч.2, ч.3 ст.459 КПК України, оскільки судом необґрунтовано та безпідставно зроблено висновки про необхідність наявності вироку, який набрав законної сили, на підтвердження вчинення ОСОБА_3 нового злочину під час іспитового строку.

Крім того, заступник прокурора м. Києва просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Козелецького районного суду від 09 червня 2015 року, як такий, що був пропущений з поважних причин. Вказує, що прокурор не був присутнім під час оголошення ухвали суду від 09.06.2015 року, а про результати розгляду заяви прокуратурі м. Києва стало відомо після надходження копії судового рішення із супровідним листом від 15 червня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; ОСОБА_3, котрий просив залишити ухвалу суду без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою; захисника ОСОБА_2, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.

За змістом ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Як убачається зі змісту ухвали Козелецького районного суду від 09 червня 2015 року, прокурор не був присутнім у судовому засіданні.

Згідно супровідного листа № 8228 від 15.06.2015 року, копію ухвали Козелецького районного суду від 09.06.2015 року на адресу прокуратури м. Києва було надіслано 15 червня 2015 року (а.к.п.42).

Отже, враховуючи, що копію оскаржуваної ухвали прокурор отримав 19 червня 2015 року, що підтверджується наявним у матеріалах кримінального провадження повідомленням про вручення поштового відправлення (а.к.п.46), строк на оскарження ухвали Козелецького районного суду від 09.06.2015 року прокуратурою пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів провадження, вироком Козелецького районного суду від 19 листопада 2012 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України (а.о.с.3).

Згідно ухвали Козелецького районного суду від 01 грудня 2014 року, було задоволено клопотання Козелецького РП КВІ та звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Козелецького районного суду від 19.11.2012 року у виді позбавлення волі на строк три роки, у зв'язку із закінченням іспитового строку (а.к.п.9, №734/3254/14).

Відповідно до положень ч.1, п.5 ч.2 ст.459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами, зокрема, визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення та які самі по собі або із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

В порушення вищевказаної норми закону, місцевий суд у своєму рішенні послався на ч.3 ст.459 КПК України, згідно якої нововиявлені обставини повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування. При цьому суд залишив поза увагою, що зазначена умова поширюється лише на нововиявлені обставини, викладені в пунктах 2 та 3 частини 2 статті 459 КПК України.

Отже, місцевий суд неправильно витлумачив зміст даної норми Закону, не в повній мірі з'ясував обставини справи, що потягло за собою винесення судом незаконного рішення.

Частиною 1 статті 467 КПК України передбачено, що суд має право скасувати ухвалу і постановити ухвалу. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

За таких підстав, на підтвердження обставин про вчинення ОСОБА_3 нового злочину в період іспитового строку надання саме обвинувального вироку є необов'язковим, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

У матеріалах кримінального провадження наявна копія обвинувального акту, згідно якого ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні 25 вересня 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (а.к.п.4-10).

Крім того, мається копія вироку Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року (а.к.п.67-71), за яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за вчинення кримінального правопорушення, що мало місце 25.09.2014 року.

Даний вирок набрав законної сили, про що свідчить відповідь Київського слідчого ізолятора за №08-26440 від 21.09.2015 року, згідно якого ОСОБА_3 20 серпня 2015 року був направлений для відбування покарання до Березанської ВК №95 (а.к.п.90).

Відповідно до п.10 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення рішення про звільнення засудженого від покарання, суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Таким чином, ураховуючи, що ОСОБА_3 скоїв нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, в період іспитового строку, визначеного вироком Козелецького районного суду від 19.11.2012 року, заява прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду від 01 грудня 2014 року підлягає задоволенню.

Відтак, ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, у зв'язку з закінченням іспитового строку, необхідно скасувати, а в задоволенні подання інспектора кримінально-виконавчої інспекції Козелецького району в цій частині - відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419, 459, 467 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання заступника прокурора м. Києва Тимченка С.М. - задовольнити, поновивши йому строк на апеляційне оскарження ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 червня 2015 року.

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 червня 2015 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Заяву заступника прокурора м. Києва Тимченка С.М. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, у зв'язку з закінченням іспитового строку - задовольнити.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, у зв'язку з закінченням іспитового строку - скасувати.

В задоволенні подання інспектора кримінально-виконавчої інспекції Козелецького району про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, у зв'язку з закінченням іспитового строку - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Заболотний В.М. Миронцов В.М. Щербаков О.С.