Рішення № 5234315, 27.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/9327.04.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перо»

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 73359,66 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Неупокоєва Н.К. представник за довіреністю від 26.08.2008 року; Від відповідача:ОСОБА_1 - підприємець ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перо»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 73359,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 24.02.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2009 року надав усні пояснення та просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості самостійно сплатити борг.

Ухвалою від 24.02.2009 року розгляд справи було відкладено на 24.03.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповідачу можливості самостійно розрахуватись з боргом.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.03.2009 року підтримав клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки має намір самостійно розрахуватись з позивачем.

Ухвалою суду від 24.03.2009 року продовжено розгляд справи за клопотання сторін та відкладено розгляд справи на 27.04.2009 року.

Позивач у судове засідання 27.04.2009 року зявився, надав документи на вимогу ухвали суду та заявив про уточнення позовних вимог, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобовязань та не сплачує позивачу за поставлений товар.

У судовому засіданні 27.04.2009 року представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 58658,94 грн. основного боргу.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв клопотання про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 27.04.2009 року зявився, позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перо»(надалі - постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі дистрибютер) був укладений договір № 012/06 (далі - Договір) , відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність дистрибютера товар, а дистрибютер зобовязується прийняти й оплатити товар згідно умов договору.

На виконання умов договору, позивачем відвантажено товар на загальну суму 260721,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами видатковими накладними, а саме від 03.11.2006 № 0000016, від 08.11.2006 №0000023, від 08.11.2006 № 0000024, від 17.11.2006 № 0000032, від 17.11.2006 № 0000033, від 21.11.2006 № 0000042, від 21.11.2006 № 0000043, від 22.11.2006 № 0000044, від 22.11.2006 № 0000045, від 23.11.2006 № 0000048, від 23.11.2006 № 0000049, від 23.11.2006 № 0000051, від 23.11.2006 № 0000052, від 28.11.2006 № 0000054, від 28.11.2006 № 0000055, від 12.12.2006 № 0000079, від 13.12.2006 №0000085, від 13.12.2006 № 0000086, від 19.12.2006 № 0000094, від 19.12.2006 № 0000095, від 25.01.2007 № 0000022, від 30.01.2007 № 0000025, від 19.02.2007 № 0000037, від 19.02.2007 № 0000038, від 14.03.2007 № 0000056, від 14.03.2007 № 0000057, від 15.03.2007 № 0000058, від 20.03.2007 № 0000068, від 02.04.2007 № 0000084, від 02.04.2007 № 0000085, від 05.04.2007 № 0000089, від 18.04.2007 № 0000097.

Відповідачем згідно накладних на повернення, а саме від 02.07.2008 № 0000090, № 0000091, № 0000092, № 0000093, від 13.04.2009 № 0000080, № 0000081 було повернуто позивачу товар на загальну суму 49965,28 грн.

Відповідно до п. 9.3 Договору оплата передбачає розрахунок дистрибютера з постачальником у міру реалізації посталеного товару. Розрахунок дистрибютера з постачальником здійснюється через 45 календарних днів з дати прийому передачі партії товару й підписання стороанми видаткових накладних.

Відповідач за отримані товари розрахувався частково, а саме на суму 146902,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами та банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 58658,94 грн. заборгованості за договором №012/06 від 26.10.2006 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач повністю визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 58658,94 грн. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 58658,94 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України та з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості вже після подачі позову до суду, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (01133, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідаьністю «Перо» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик,12 А, код ЄДРПОУ 33886524) заборгованість у розмірі 58658 (п»ятдесят вісім тисяч шістсот п»ятдесят вісім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 18.05.2009 року