Ухвала суду № 52341230, 08.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4837/15 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/783/6227/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія справи: 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Курій Н.М. і Крайник Н.П.,

при секретарі Брикайло М.В.,

з участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 12 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: нотаріальна контора приватного нотаріуса Тимків І.М. про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 12 серпня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: нотаріальна контора приватного нотаріуса Тимків І.М. про визнання заповіту недійсним закрито.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3. Вважає ухвалу незаконною, оскільки судом невірно застосовано норми ч.2 ст.174 ЦПК України. Звертає увагу, що в даній справі нею зазначено зовсім інші підстави для задоволення позову.В апеляційній скарзі просить ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 12 серпня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення із наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції покликався на ч.2 ст. 174 ЦПК України виходив з тих підстав, що існує рішення, яке набрало законної сили у справі №461/13515/13-ц між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Між тим, такий висновок суду є помилковим, оскільки суперечить вимогам п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а покликання на ч.2 ст. 174 ЦПК України є безпідставним.

Пунктом 2 ст. 174 ЦПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення, беручи до уваги, що питання про відмову від позову або визнання позову відповідачем не вирішувалося і на підставі цього дане провадження не було закритим, колегія суддів вважає таке покликання суду першої інстанції помилковим.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому, закриття провадження у справі в цьому випадку можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, рішенням Галицького районного суду міста Львова від 23 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що волевиявлення заповідача при посвідченні заповіту було вільним, ОСОБА_7 в момент вчинення оспорюваного заповіту усвідомлювала значення своїх дій та бажала скласти заповіт на користь ОСОБА_5, що відповідало її волі. Із цих підстав суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Повторно звернувшись до суду у квітні 2014 року із позовом до ОСОБА_5, третя особа: нотаріальна контора приватного нотаріуса Тимків І.М. про визнання заповіту недійсним, позивач обґрунтовувала вимогу тим, що заповідач не підписувала заповіт, у зв"язку з чим вважає підпис останньої підробленим.

Такі обставини свідчать про те, що підстави позову про визнання заповіту недійсним змінилися, а тому судом необґрунтовано закрито провадження у справі.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, ст. 313, п.2 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 12 серпня 2015 року про закриття провадження у справі скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.М. Курій

Н.П. Крайник