Ухвала суду № 52340157, 13.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 332/2781/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/1578/15

Єдиний унікальний №332/2781/15-к Головуючий в 1-й інстанції - Яцун О.С.

Категорія: ст.115 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Фоміна В.А.

суддів Шаповал О.С., Гріпаса Ю.О.

при секретарі Хомяк К.В.

за участю:

прокурора Ворони М.В.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12013080080001519, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 липня 2015 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Шетово м.Антрацит Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на те, що: органом досудового розслідування встановлено місце проживання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про що зазначено в обвинувальному акті, а їх неявка в судове засідання не є перешкодою для судового розгляду. При цьому твердження суду про те, що система «Армор» не є держателем відомостей про місце проживання фізичних осіб є помилковим, оскільки система «АРМОР» це інтегрована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України, прийнята на за базову у всіх обласних МВС України з 2003 року; висновок суду про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України не ґрунтується на законі і спростовується його змістом, і ця обставина не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору; обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, при цьому питання правильності викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, їх конкретності, кваліфікації дій обвинувачених та доведеності їх вини на стадії підготовчого судового засідання не вирішується.

Крім того, суд, без належного мотивування, необґрунтовано обрав відносно обвинувачених запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_2 просить ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою, з огляду на що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки наведені в ній доводи є необґрунтованими та містять у собі обставини, які не відповідають матеріалам провадження, а ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 липня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Цією ж ухвалою до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Як зазначено в ухвалі, до Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

За результатами підготовчого судового засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору, мотивуючи тим, що:

- в обвинувальному акті не встановлено належним чином місце проживання потерпілого ОСОБА_7, оскільки в обвинувальному акті йде посилання на його адресу згідно до інформаційної системи «Армор», яка не є держателем відомостей про місце проживання фізичних осіб, що свідчить про не встановлення реального місця перебування потерпілого. При цьому з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в останнє орган досудового розслідування проводив слідчі дії з потерпілим ОСОБА_7 03.10.2002р., тобто 13 років потому;

- не встановлено місце проживання потерпілої ОСОБА_6, оскільки згідно відповіді адресно-довідкового сектору Державної міграційної служби України в Запорізькій області потерпіла ОСОБА_6 не значиться зареєстрованою за адресою, вказаною в обвинувальному акті (АДРЕСА_5);

- реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки він складений без зазначення повних реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; в ньому містяться дані стосовно ряду осіб - обвинувачених, які не є фігурантами у справі, не вказаний процесуальний статус деяких осіб, щодо яких проведені процесуальні дії, і йде посилання на інші норми КК України, які не інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5; у І розділі реєстру відсутні дані про повідомлення потерпілого ОСОБА_7 про початок досудового розслідування та завершення досудового розслідування із відкриттям матеріалів провадження для ознайомлення, як того вимагає ст.56, 290 КПК України, що в свою чергу тягне настання наслідків, передбачених ч.12 ст.290 КПК України; ІІ розділ реєстру складений формально, без зазначення повних реквізитів процесуальних рішень. Наприклад, під номером 82 вказано про прийняту постанову про уточнення анкетних даних, однак у кого саме, не зазначено, під номерами 99-101 значаться прийняті постанови старшим слідчим від 27.11.2014р., 01.12.2014р. про призначення судової психологічної експертизи - щодо кого саме були прийняті ці постанови не зазначено.

- фактичні обставини кримінального правопорушення викладені не конкретно, в стилі припущення, об'єктивна сторона вбивства не розкрита, мотив та мета інкримінованого злочину також викладена у обвинувальному акті не конкретно; без належної конкретизації, на припущеннях, без логічного закінчення, без розкриття об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, викладені слідчим і фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України відносно ОСОБА_4, зокрема незрозумілим є: тип вибухового пристрою; куди ОСОБА_4 кинув вибуховий пристрій, інкримінування кваліфікуючої ознаки - із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (для нанесення кому тілесних ушкоджень?).

Крім того, суд з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинувачених обрав відносно останніх запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке зокрема включає підготовче судове провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, у яке також викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Разом з цим ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, призначивши ухвалою від 07.07.2015 року підготовче судове засідання на 16.07.2015 року, направив повідомлення про виклик у зазначене судове засідання потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресами, встановленими органом досудового розслідування.

Під час підготовчого судового засідання, при відсутності даних про належне повідомлення чи неможливість такого повідомлення про дату, час і місце судового провадження, не маючи документальних підтверджень неможливості отримання зазначених повідомлень, суд дійшов до передчасного висновку про не встановлення місця проживання потерпілих, а отже і про невідповідність обвинувального акту з цих підстав вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового провадження.

Отже, колегія суддів, не вирішуючи наперед питання про законність інших підстав повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, вважає, що зазначена ухвала підлягає скасуванню, оскільки судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 415 КПК України при скасуванні ухвали суду внаслідок порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, суд апеляційної інстанції призначає новий розгляд у суді першої інстанції.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що суд, без належного мотивування, необґрунтовано обрав відносно обвинувачених запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, що, на думку колегії суддів, є безпідставним.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Як вбачається з матеріалів провадження суд, обираючи обвинуваченим запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, створив вищезазначені умови як для сторони обвинувачення, так і для сторони захисту і належним чином мотивував своє рішення в цій частині.

Також колегія суддів звертає увагу і на те, що суд не вправі зобов'язувати органи досудового розслідування вчиняти будь-які дії, оскільки діючим процесуальним законом це не передбачено і що, в свою чергу, може викликати питання до суду щодо його упередженості.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 липня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ст.27, п.12 ч.2 ст.115; ч.4 ст.296; ч.2 ст.15, п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати.

Матеріали кримінального провадження повернути до Заводського районного суду м.Запоріжжя і призначити новий розгляд.

Обраний запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

В.А. Фомін О.С. Шаповал Ю.О. Гріпас