Ухвала суду № 52319351, 30.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. Справа № 876/2389/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Яворського І.О.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Макари Г.В.,

представника відповідача Яремака Т.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року по справі № 809/3994/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" до Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області №0000972301/0 від 21 грудня 2006 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21 грудня 2006 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1 288 691, 80 грн., в т.ч. 652 325 грн. основного платежу та 391 395 грн. штрафних санкцій за період з 01.07.2005 року 30.12.2005 року та 244 971,80 штрафних санкцій за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року. В решті позову відмовлено.

Державна податкова інспекція в Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до вимог п.4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено вичерпний перелік надходжень, які не включаються до складу валових доходів платника податку. Суми дотацій (незалежно від джерела отримання цих дотацій) до цього переліку не включені, що підтверджує правомірність дій податкового органу щодо включення сум дотацій до складу валових доходів позивача.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, а по податку на додану вартість по 31.10.2006 року.

За наслідками перевірки був складений акт №104/231/30425351 від 15.12.2006 року. За результатами перевірки ДПІ було встановлено, що за перевірений період підприємством отримано дотацій в сумі 4 569 074,59 грн., в тому числі за період з 01.07.2005 року по 30.12.2005 року - 2 609 300 грн., за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року - 1 959 774,59 грн. Зведені дані отриманих дотацій наведено в Реєстрі №1 поступлених дотацій за продане м'ясо в живій вазі від М'ясопереробного комплексу Росана ТзОВ "Росан-Агро", який відкритий в банку ВАТ "Банк Універсальний" за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року в додатку №6 та Реєстрі №2 поступлених дотацій за продане м'ясо в живій вазі від М'ясопереробного комплексу Росана ТзОВ "Росан-Агро" на спецрахунок ТзОВ "Росан-Агро" відкритий в Райфайзенбанку "Аваль" за період з 01.07.2007 року по 30.06.2006 року в додатку №5. Отримані дотації не відображено в податковому обліку та відповідно не включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток за перевірений період, поданої до ДПІ в Рогатинському районі.

На підставі даного акту відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року, згідно якого позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток загальною сумою 1 827 631 грн., в тому числі основного платежу 1 142 269 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 685 362 грн.

Відповідно до ЗУ "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Згідно п. 11.21 ст.11 Закону, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

На виконання положень ЗУ "Про податок на додану вартість" прийнята постановою КМУ №805 від 12.05.1999 року, якою встановлено механізм нарахування та виплат дотацій за період з січня 1999 року до 1 січня 2005 року переробними підприємствами сільськогосподарським виробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

За змістом преамбули ЗУ "Про податок на додану вартість", закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Тобто ЗУ "Про податок на додану вартість" врегульовані питання особливостей оподаткування операцій сільськогосподарських товаровиробників, та переробних підприємств, в тому числі і операції, наведені у ст.11 цього Закону, тому підстави вважати суми перераховані у зв'язку з реалізацією положень цієї статті дотаціями з бюджету відсутні.

За таких обставин суд вважає позицію позивача обґрунтованою в частині не включення до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2005 по 01.01.2006 року, оскільки суми ПДВ, визначені ЗУ "Про податок на додану вартість" як дотації за даний період, одержувались безпосередньо від переробного підприємства, а не з бюджету, тому підстави для включення одержаних позивачем сум до валових доходів відсутні.

Згідно п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так як у законах України з питань оподаткування визначено: "Дотація з бюджету", тому за умови застосування такого терміну у п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" є достатньо підстав для висновку про наявність в даному випадку конфлікту інтересів та необхідність прийняття рішення на користь платника податків.

Правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення була предметом судового розгляду Вищого адміністративного суду України 16.10.2008 року та 27.10.2014 року. Зокрема, в своїх ухвалах касаційний суд зазначив, що не відображення в податковому обліку отриманих ТзОВ "Росан-Агро" дотацій як сільськогосподарським товаровиробником, який продає переробним підприємствам м'ясо в живій вазі за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року є протиправним, з огляду на положення ст.74 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік", якою встановлено, що у 2006 році сума податку на додану вартість визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 ст. 11 ЗУ "Про податок на додану вартість" спрямовується як державна дотація сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринної продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в обсязі 4 100 000 тис. грн.

Водночас, касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано погодився з доводами податкового органу, що дотації отримані позивачем за період з 01.07.2005 року по 01.01.2006 року можуть визнаватися державними, що є помилкою, оскільки вони нараховувалися переробними підприємствами та не визнавалися державними на рівні закону.

Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України висновки та мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Суд першої інстанції виносячи оскаржувану постанову врахував положення, викладені касаційним судом, тому прийшов до правильного висновку, що дотаційні кошти отримані позивачем за період з 01.07.2005 року по 30.12.2005 року в сумі 2 609 300 грн. не підлягають оподаткуванню, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід визнати недійсним в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 652 325 грн. (2 609 300х0,25=652 325) за період з 01.07.2005 по 01.01.2006 року та застосування відповідних штрафних санкцій за даний період в сумі 391 395 грн.

Таким чином, оскаржуване рішення слід визнати частково недійсним в частині застосування штрафної санкції в розмірі 50% (244 971,80 грн.) від суми основного платежу (489 943,65 грн.) за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року, оскільки сума боргу не вважається заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах, а тому застосування санкцій згідно пп.17.1.3., ст. 17 та пп. 17.1.6 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є безпідставним та не може застосовуватись в даному випадку.

Тому, податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 244 971,80 грн. слід визнати недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1 288 691,80 грн., в тому числі 652 325,00 грн. основного платежу та 391 395 грн. штрафних санкцій за період з 01.07.2005 року по 30.12.2005 року та 244 971,80 грн. штрафних санкцій за період 01.01.2006 року по 30.06.2006 року та відмови в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року по справі № 809/3994/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

І.О. Яворський