Постанова № 52318597, 13.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 920/251/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

прокурора - Ногіна О.М., посвідчення від 11.02.2015 р. № 032167;

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області (вх. № 4024 С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 16 червня 2015 року у справі № 920/251/15

за позовом Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах держави

до 1) Шосткинської міської ради, м. Шостка Сумської області,

2) Колективного підприємства торгівлі "Корал-1", м. Шостка Сумської області,

про скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року Шосткинський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Шосткинської міської ради та КПТ "Корал-1", в якій просив: скасувати рішення XVIII сесії Шосткинської міської ради VI скликання від 29.08.2013 р. в частині надання дозволу КПТ Корал-1 на укладення договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці; визнати недійсним договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 р., укладений між Шосткинською міською радою та КПТ Корал-1; зобовязати КПТ Корал-1 повернути територіальній громаді м. Шостка земельну ділянку площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці, у стані, що існував до надання її у користування.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.06.2015 р. у справі № 920/251/15 (ОСОБА_1) у позові відмовлено, з посиланням на те, що на підставі рішення ХІІ сесії Шосткінської міської ради VI скликання від 30.11.2012 р. «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Шостка», Шосткинська міська рада правомірно прийняла рішення від 29.08.2013 р. про надання дозволу КПТ Корал-1 на укладення договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та уклала з КПТ Корал-1 договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 р.

Заступник прокурора Сумської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне зясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що рішення Шосткинської міської ради від 29.08.2013 р. та укладений між Шосткинською міською радою та КПТ Корал-1 договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 р. не відповідають вимогам ст. 401, 404 ЦК України та ст. 98-100 Земельного кодексу України. Вважає, що вказаний договір по суті є договором оренди земельної ділянки. Зазначає про відсутність доказів неможливості користування КПТ Корал-1 орендованою земельною ділянкою без надання йому права користування суміжною земельною ділянкою Шосткинської міської ради в порядку земельного сервітуту. Посилається на те, що спірну земельну ділянку було надано КПТ Корал-1 для розміщення тимчасової споруди з метою здійснення підприємницької діяльності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 р. апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.09.2015 р.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 р., у звязку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.

Відповідно до п. 9-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (згідно з Постановою Вищого Господарського Суду № 6 від 10.07.2014 р.), у разі зміни складу суду апеляційної інстанції, розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. за клопотанням представника прокуратури Харківської області про відкладення розгляду справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.10.2015 р.

Представник прокуратури Харківської області в судовому засіданні 13.10.2015 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Перший відповідач - Шосткинська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 12728 від 07.09.2015 р. та вх. № 12761 від 07.09.2015 р.) не погоджується з доводами прокурора, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що рішення Шосткинської міської ради від 29.08.2013 р. та укладений між Шосткинською міською радою й КПТ Корал-1 договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 р. відповідають Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Шостка та Типовому договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, які затверджено рішенням ХІІ сесії Шосткінської міської ради VI скликання від 30.11.2012 р.

Представник першого відповідача в судове засідання 13.10.2015 р. не зявився, надіслав суду апеляційної інстанції клопотання (вх. № 13983 від 08.10.2015 р.) про розгляд справи без його участі.

Другий відповідач - КПТ Корал-1 у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 12551 від 02.09.2015 р.) та в поясненні (вх. № 14079 від 12.10.2015 р.) не погоджується з доводами прокурора, викладеними в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що у КПТ Корал-1 існує потреба щодо використання спірної земельної ділянки, яка є суміжною з орендованою ним земельною ділянкою, з метою розміщення тимчасової споруди для збереження товару, необхідного для підприємницької діяльності, оскільки на орендованій КПТ Корал-1 земельній ділянці відсутня можливість для розміщення такої тимчасової споруди. Тобто потреба в користуванні спірною земельною ділянкою обумовлена необхідністю усунути недоліки своєї орендованої земельної ділянки, що зумовлені її місцем розташування.

Представник другого відповідача в судове засідання 13.10.2015 р. не зявився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке свідчить про вручення 15.09.2015 р. копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. представнику другого відповідача (т. 26 а.с. 32).

Враховуючи, що перший та другий відповідачі були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, їх позиція по справі достатньо повно викладена у відзивах на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про можливість розглянути справу без їх участі за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури Харківської області в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XVIII сесії VI скликання Шосткинської міської ради від 29.08.2013 р. Про надання дозволів на укладання договорів встановлення особистих строкових сервітутів щодо земельних ділянок КПТ Корал-1 (другому відповідачеві у справі) надано дозвіл на укладання договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29,0 кв.м. в районі будинку № 19 по вул. Марата терміном на три роки (з моменту укладання договору) під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, а саме: для торгівлі продуктами харчування (т. 1 а.с. 24).

На підставі зазначеного рішення 16.09.2013 р. між Шосткинською міською радою (власником) та КПТ Корал-1 (сервітуарієм) укладено договір № 46 встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (т. 1 а.с. 14-16).

В п. 1.1 зазначеного договору визначено, що предметом цього договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно сервітуарію на територію (обєкт благоустрою) в м. Шостка, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда площею 29,0 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 цього договору встановлення, обєктом особистого строкового сервітуту є територія (обєкт благоустрою) в районі будинку № 19 по вул. Марата у м. Шостка площею 29,0 кв.м., розташування та межі якої визначено в Додатку до цього договору.

Пунктом 1.4 договору від 16.09.2013 р. № 46 встановлено, що цей договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь-яким іншим договором користування земельною ділянкою.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка, яка є об'єктом земельного сервітуту, межує з земельною ділянкою, якою другий відповідач - КПТ Корал-1 користується для комерційного використання торгового кіоску на підставі договору оренди землі від 15.06.2010 р., укладеного на підставі рішення ХХХ сесії Шосткинської міської ради V с кликання від 14.05.2010 р. між Шосткинською міською радою та КПТ Корал-1.

Згідно п. 3 договору оренди землі від 15.06.2010 р., на орендованій земельній ділянці знаходиться капітальна споруда (торгівельний кіоск) та об'єкти інфраструктури.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 15.06.2010 р., строк дії договору визначений до 14.04.2020 р.

Згідно ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У відповідності до ст. 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Згідно ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ст. 99 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини виникли у 2013 році, посилання суду першої інстанції на ст. 99 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 191-VIIІ від 12.02.2015 р. є безпідставним.

Згідно ч. 1 ст. 100 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 р.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що земельний сервітут може бути встановлений лише для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки для проходу, проїзду через чужу земельну ділянку тощо, у разі, якщо потреби такого власника чи землекористувача не можуть бути задоволені в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту.

У даному випадку земельна ділянка надавалась КПТ "Корал-1" не як суміжному землекористувачу для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, а для розміщення тимчасової споруди з метою здійснення підприємницької діяльності.

Матеріалами справи не підтверджено, що здійснення підприємницької діяльності другим відповідачем шляхом розміщення тимчасової споруди не могло бути задоволено іншим способом, ніж розміщення її на спірній земельній ділянці, як цього вимагають наведені приписи ст. 401 Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу Україн, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З обставин справи вбачається, що оформивши 16.09.2013 р. договір № 46 встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, КПТ Корал-1 та Шосткинська міська рада, фактично, вчинили договір про оренду земельної ділянки, оскільки на час укладання цього договору ст. 99 Земельного кодексу України не передбачала такого виду права земельного сервітуту, як «право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм)».

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання суду першої інстанції на Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Шостка, затверджений рішенням ХІІ сесії Шосткінської міської ради VI скликання від 30.11.2012 р. є безпідставним, з огляду на те, що розділ 2 вказаного Порядку («Порядок оформлення права особистого сервітуту для встановлення тимчасових споруд») суперечить ст. ст. 98-100 Земельного кодексу України та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва тажитлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244, який передбачає урахування при розміщенні тимчасової споруди всіх наявних процесуальних обмежень, визначених будівельними нормами. Обовязковою підставою розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності є паспорт привязки.

Паспорт привязки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури, за обумовленою в додатку формою та передбачає схему розміщення тимчасової споруди, схему благоустрою прилеглої території та технічні умови щодо інженерного забезпечення тимчасової споруди.

Затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244 Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, на який посилається другий відповідач, не містить умов щодо укладання договору особистого сервітуту, а Шосткинська міська рада, затверджуючи 30.11.2012 р. Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Шостка, в розділі 2 визначила порядок оформлення права особистого сервітуту для встановлення тимчасових споруд.

Таким чином, розділ 2 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Шостка, затвердженого рішенням ХІІ сесії Шосткінської міської ради VI скликання від 30.11.2012 р. не відповідає імперативним приписам ст. 92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначається виключно законами України, а не актами органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не застосовує акти державних органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

У зв'язку з вищезазначеним, до застосування підлягають норми, які на час прийняття спірного рішення мали вищу юридичну силу.

Положеннями ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 12 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора про скасування рішення 18 сесії Шосткинської міської ради 6 скликання від 29.08.2013 р. в частині надання дозволу КПТ Корал-1 на укладення договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці, та вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Положеннями ст. ст. 123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України визначено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, права на які підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Проте, уклавши з КПТ Корал-1 договір встановлення особистого строкового сервітуту від 16.09.2013 р. № 46, Шосткинська міська рада фактично надала ділянку у користування на умовах оренди.

Положеннями ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання договору встановлення особистого строкового сервітуту від 16.09.2013 р. № 46 недійсним.

Враховуючи, що договір встановлення особистого строкового сервітуту від 16.09.2013 р. № 46 є недійсним, позовні вимоги в частині зобов'язання другого відповідача повернути територіальній громаді м. Шостка земельну ділянку площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засада судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобовязаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним стягнути з першого та другого відповідача солідарно судовий збір за подання позовної заяви по 1218,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги по 1339,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. ч. 1 ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 16 червня 2015 року у справі № 920/251/15 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення XVIII сесії Шосткинської міської ради VI скликання від 29.08.2013 р. в частині надання дозволу КПТ Корал-1 на укладення договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці.

Визнати недійсним договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 р., укладений між Шосткинською міською радою та КПТ Корал-1.

Зобовязати КПТ Корал-1 повернути територіальній громаді м. Шостка земельну ділянку площею 29 кв.м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці, у стані, що існував до надання її у користування.

Стягнути з Шосткинської міської ради (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 14, код ЄДРПОУ 36080075, р/р № 332198127000 в ОПЕР УДК в Сумській області, МФО 837013,) на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Колективного підприємства торгівлі "Корал-1"(41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140, р/р 26003834365771 у відділенні ПАТ «БАНК «Грант», МФО 351607) на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2015 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.