Постанова № 52318358, 12.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 910/14395/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від прокуратури: Греськів І.І. - прокурор відділу прокуратури м. Києва.

Від Державної пенітенціарної служби України: представник Верба О.С. - за довіреністю.

Від Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар": представник Лисик Г.М.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар",

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.08.2015 року

у справі № 910/14395/15 (суддя: Комарова О.С.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної пенітенціарної служби України

до Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

про стягнення штрафних санкцій за недопоставку ліків в розмірі 25 198,50 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

до Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної пенітенціарної служби України

про визнання договору недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної пенітенціарної служби України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" про стягнення штрафних санкцій за недопоставку ліків в розмірі 25 198,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної пенітенціарної служби України посилається на те, що Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" не виконало належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю товару за державні кошти № К-22 від 20.11.2014 року по поставці товару.

03.08.2015 року до Господарського суду м. Києва від Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" надійшов зустрічний позов, в якому заявлені вимоги про визнання рішення № 7/5-1346-4.01/40-14 від 06.11.2014 року та договору №-22 від 20.11.2014 року недійсним та стягнення з Державної пенітенціарної служби України 22 878,87 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень на користь Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар".

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, зазначає, що покупцем - Державною пенітенціарною службою України були порушені істотні умови договору, а саме була змінена ціна з 5,36 грн. на 5,35 грн. за одиницю, а оскільки умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, постачальник просить визнати недійсними рішення комітету та оспорюваний договір.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.08.2015 року у справі № 910/14395/15 первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у зустрічній позовній заяві, посилається на те, що Державна пенітенціарна служба України відмовилася приймати товар, про що свідчить Акт відмови від прийняття товару від 31.12.2014 року.

Державною пенітенціарною службою України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 року між Державною пенітенціарною службою України (Покупець) та Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" (Продавець) було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № К-22, за умовами якого продавець зобов'язується у 2014 році продати і відвантажити ліки (далі - товар) в обсязі, асортименті і терміни (строки), зазначені в специфікації до даного Договору (Додаток 1), а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно зі специфікацією до даного Договору. Найменування товару - ліки. Кількість товару - згідно зі специфікацією до даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього договору становить 503 970,00 (п'ятсот три тисячі дев'ятсот сімдесят гривень), у т.ч. з ПДВ. Ціна Договору включає в себе вартість самого товару, його маркування, доставки, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару, у тому числі ПДВ.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунок проводиться шляхом оплати товару покупцем по факту поставки протягом 90 банківських днів з дати отримання товару на склад покупця по мірі надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур продавця, належним чином оформлених накладних та актів приймання продукції.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що строк (термін) поставки товару - з листопада по 25 грудня 2014 року. Поставка товару здійснюється продавцем власним автотранспортом в упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання та на склад департаменту забезпечення діяльності ДПтС України за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27.

Як передбачено п. 11.2 Договору, під час укладання договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% його кошторисної вартості, у сумі 25 198,50 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок покупця.

Згідно з Специфікацією на поставку товару Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" мало поставити Державній пенітенціарній службою України Хелпосерін (міжнародна назва Циклосерин) в кількості 94 200 капсул на загальну суму 503 970,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору постачальник вніс покупцеві 5% кошторисної вартості, що складає 25 198,50 грн. із суми забезпечення виконання договору, що підтверджується випискою з особового рахунку Державної пенітенціарної служби України.

Однак, поставка ліків постачальником здійснена не була, про що свідчить довідка Департаменту забезпечення діяльності ДПтС України від 17.03.2015 року.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ч. 1 ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що Державна пенітенціарна служба України відмовилася приймати товар, про що свідчить Акт відмови від прийняття товару від 31.12.2014 року, оскільки вказаний Акт було складено та підписано працівниками Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" в односторонньому порядку (Том І, а.с.152).

Належних доказів поставки Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" товару Державній пенітенціарній службі України в матеріалах справи не міститься.

Як передбачено п. 7.3 Договору, у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому Договором, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару.

Враховуючи те, що Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" в порушення умов Договору взагалі не здійснено поставки товару, судова колегія приходить до висновку про те, що Державною пенітенціарною службою України правомірно нараховано продавцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару.

З урахуванням того, що постачальник вніс покупцеві 5% кошторисної вартості, що складає 25 198,50 грн. із суми забезпечення виконання договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" підлягає стягненню на користь Державної пенітенціарної служби України ще 5% від вартості непоставленого товару, що становить 25 198,50 грн., та разом становить 10% від вартості непоставленого товару, як це передбачено п. 7.3 Договору.

Стосовно вимог зустрічної позовної заяви, в якій заявлені вимоги про визнання рішення № 7/5-1346-4.01/40-14 від 06.11.2014 року та договору №-22 від 20.11.2014 року недійсним та стягнення з Державної пенітенціарної служби України 22 878,87 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень на користь Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар", судова колегія зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Як передбачено ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як на підставу для визнання правочину недійсним, Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" посилається на те, що спірний договір між сторонами було укладено на підставі рішення комітету з конкурсних торгів. В специфікації на поставку товару передбачено, що позивач за зустрічним позовом повинен був поставити Хелпосерін кількістю 94 200 капсул за ціною 5,36 грн. за одиницю на загальну суму 503 970,00 грн.

Однак, позивач за зустрічним позовом зазначає, що покупцем були порушені істотні умови договору, а саме була змінена ціна з 5,36 грн. на 5,35 грн. за одиницю, а оскільки умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, постачальник просить визнати недійсними рішення комітету та спірний договір.

Відповідно до ст. 11 Закону Україну "Про здійснення державних закупівель" для організації та проведення процедур закупівель замовником (генеральним замовником) утворюється комітет з конкурсних торгів, який планує проведення процедур закупівель, складає та затверджує річний план державних закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель, попередню кваліфікацію учасників; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про здійснення державних закупівель" відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.

Матеріали справи свідчать про те, що 06.11.2014 року Комітетом було здійснено оцінку пропозицій поданих учасниками та встановлено, що пропозиція Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" по лоту № 11 відповідала документації конкурсних торгів та у ній зазначена найнижча ціна на препарат «Хелпосерін» (503 970,00 грн.) та запропоновано визнати Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" переможцем по вказаному лоту.

У пропозиції конкурсних торгів Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" щодо участі у торгах на закупівлю ліків Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" пропонувало препарат: «Хелпосерін»; форма випуску: капе 250 мг.; од. вим.; капе; кількість: 94 200; ціна за од. вим. грн.: 5,35; ціна за уп. (з ПДВ): 267,50; вартість грн. (з ПДВ): 503 970,00; ПДВ: 32 970 грн.

Встановлено, що 06.11.2014 року було акцептовано пропозицію конкурсних торгів Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" по лоту № 11, про що було повідомлено Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар", та зазначено: «торгова назва: Хелпосерін»; од. вим.: капе.; ціна за один. вим. грн.: 5,36.

Згідно з специфікацією до договору про закупівлю товару за державні кошти від 20.11.2014 року № К-22 Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" мало поставити ліки, а саме: Хелпосерін (міжнародна назва Циклосерин) виробництва Хелп С.А. Греція, в кількості 94 200 капе по 250 мг, на загальну суму 503 970 грн. (ціна за од. - 5,36 грн., ціна за упаковку 267,50).

Як пояснив представник Державної пенітенціарної служби України у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, у повідомленні про акцепт пропозиції конкурсних торгів Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" було допущено технічну описку у ціні товару за одиницю виміру, вказано 5,36 замість 5,35, у зв'язку з чим вказана сума була механічно зазначена у Договорі.

Крім того, представник Державної пенітенціарної служби України зазначив, що ціна за упаковку товару (267,50) та загальна ціна договору (503 970,00) не відрізняється від ціни, яка зазначена у пропозиції Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар".

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11,2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Дослідивши спірний договір, судовою колегією встановлено, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом, а саме: предмет, асортимент характеристику товару, строки поставки, ціну договору, порядок оплати, права, обов'язки та відповідальність сторін.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей Договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення його прав та законних інтересів в результаті проведених спірних торгів, а саме механічної помилки при написанні протоколу в сумах 5,35 грн. та 5,36 грн. за одиницю товару, оскільки в результаті загальна сума складає 503 970,00 грн., що є первинною сумою, передбаченою спірними торгами і договором.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.08.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.08.2015 року у справі № 910/14395/15 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/14395/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська