Постанова № 52318332, 13.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа№ 911/4537/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Фесенко А.В.,

ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Гусара І.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Господарського суду Київської області від 06.04.2015

у справі № 911/4537/14 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еніті-Україна"

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Фірма "Фортуна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/4537/14 припинено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Фірма "Фортуна" та припинено повноваження арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича, як розпорядника майна Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Фірма "Фортуна"; визнано банкрутом Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Фірма "Фортуна" та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; інше.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 06.04.2015 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 апеляційну скаргу Бориспільської ОДПІ прийнято до провадження.

Ліквідатор в судовому засіданні заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Бориспільської ОДПІ в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Тобто, відповідно до вимог Закону про банкрутство, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином з'ясувати зазначені вище питання.

Згідно з затвердженим судом в порядку ст. 25 Закону про банкрутство реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.

Відомості про актив боржника мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника. Завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Як вбачається з матеріалів справи, комітет кредиторів боржника прийняв рішення (протокол від 23.01.2015) про звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, комітет кредиторів погодив кандидатуру арбітражного керуючого Гусара І.О. на призначення його ліквідатором боржника (протокол від 30.03.2015).

Як вбачається з матеріалів справи, боржник господарську діяльність не провадить, органи управління фактично відсутні за місцезнаходженням, у боржника відсутнє майно, наявна значна кредиторська заборгованість, що свідчить про стійку неплатоспроможність.

При цьому, протягом процедури розпорядження майном боржника пропозицій від кредиторів, третіх осіб або від власника майна боржника щодо санації підприємства, вжиття будь-яких інших заходів оздоровлення фінансово-господарського становища боржника не надходило.

Зі звіту розпорядника майна вбачається, що вартість активів боржника встановити не виявляється за можливе у зв'язку з відсутністю бухгалтерської та іншої первинної документації, фінансової звітності боржника.

При цьому, пасив боржника у вигляді визнаних вимог кредиторів складає 4 832 639,27 грн., тобто є значним.

Вказані вище обставини свідчать про неплатоспроможність боржника, враховуючи відсутність господарської діяльності підприємства протягом судових процедур банкрутства.

За таких обставин та враховуючи, що виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, а саме, оприлюднене повідомлення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено та затверджено реєстр заявлених вимог кредиторів, від боржника не надійшло пропозицій по відновленню його платоспроможності та погашенню заборгованості кредиторам, заяв від можливих санаторів також не надійшло, а до господарського суду подано клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до абзацу 5, 6 частини 1 статті 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 15.04.2013), оскільки кандидатура арбітражного керуючого відповідає вимогам Закону про банкрутство та погоджена комітетом кредиторів.

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про порушення судом першої інстанції вимог ст. 114 Закону про банкрутство при призначенні ліквідатора без застосування автоматизованої системи, оскільки вказані вимоги установлені при виборі арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника. При цьому, керуючий санацією та ліквідатор визначається судом за клопотанням комітету кредиторів або самостійно.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання податкової інспекції на Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, оскільки до дня визнання його банкрутом в судовому порядку боржник не перебував в стані реорганізації або ліквідації.

Також безпідставними визнаються доводи скаржника про недотримання ініціюючим кредитором загальних вимог, передбачених ст. 11 Закону про банкрутство, при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки підстави порушення провадження у даній справі про банкрутство перевірялись судом у підготовчому засіданні, за результатами якого прийнято ухвалу від 10.11.2014.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржник не надав доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/4537/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Т.І. Разіна