Рішення № 52318069, 12.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа№ 914/2904/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд», м.Львів

до відповідача: Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, Старосамбірський район с.Стрілки

про стягнення 95 522, 55 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 представники

від відповідача: не зявився

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» до Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області про стягнення 95 522, 55 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.08.2015 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.09.2015 року.

В судовому засіданні 14.09.2015 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи та оголошено перерву на 12.10.2015 року.

В продовженому судовому засіданні 12.10.2015 року представники позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в лютому 2012 року рішенням Господарського суду Львівської області задоволено позовні вимоги ТзОВ «Західтрансбуд» до Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області про стягнення 295 495,51 грн. з яких: 258 403,20 грн. основний борг, 19 971,38 грн. пеня, 10 852,54 грн. інфляційних та 3% річних на суму 6 265,39 грн. Дане рішення оскаржувалось, однак згідно постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2012 року касаційну скаргу ТзОВ «Західстрансбуд» задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі № 5015/7423/11 скасовано. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.202 року змінено, позов задоволено частково, стягнуто з Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області на користь ТзОВ «Західтрансбуд» 258 403,20 грн. основного боргу, 1,00 грн. пені, 10 852,54 грн. інфляційних втрат, 6 265,39 грн. 3 % річних, а також 8 864,85 грн. судового збору.

Зважаючи на те, що рішення суду відповідачем на даний час не виконано, тобто жодного платежу з метою погашення наявної заборгованості не здійснено, ТзОВ «Західтрансбуд» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 90 803,68 грн. інфляційних нарахувань та 4 718,87 грн. - 3% річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Відповідач в продовжене судове засідання 12.10.2015 року явку повноважного представника не забезпечив, однак на адресу суду 07.10.2015 року (вх. 42949/15) подав заяву про розгляд справи без участі відповідача у звязку з існуванням обставин, які створюють значні труднощі в можливості бути присутнім у даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 12.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року по справі № 5015/7423/11 задоволено позовні вимоги ТзОВ «Західтрансбуд» до Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області про стягнення 295 495,51 грн. з яких: 258 403,20 грн. основний борг, 19 971,38 грн. пеня, 10 852,54 грн. інфляційних та 3% річних на суму 6 265,39 грн. Дане рішення оскаржувалось, однак згідно постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2012 року касаційну скаргу ТзОВ «Західстрансбуд» задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі № 5015/7423/11 скасовано. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.202 року змінено, позов задоволено частково, стягнуто з Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області на користь ТзОВ «Західтрансбуд» 258 403,20 грн. основного боргу, 1,00 грн. пені, 10 852,54 грн. інфляційних втрат, 6 265,39 грн. 3 % річних, а також 8 864,85 грн. судового збору.

Зважаючи на те, що відповідачем зобовязання по оплаті наданих послуг в повній мірі не виконано, ТзОВ «Західтрансбуд» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення зі Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області 4 718,87 грн. - 3% річних та 90 803,68 грн. інфляційних нарахувань, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, ч. 3 ст. 35 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 4.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. розяснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Окрім цього, а в п. 5.1 вказаної Постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Окрім цього, у п. 7.1 цієї Постанови зазначається, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи правову природу індексу інфляції та 3% річних, стягнення яких передбачено ч. 2 ст. 625 ГПК України, зважаючи на те, що встановлену рішенням суду основну заборгованість не сплачено в повному обсязі, суд, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та провівши відповідний підрахунок, приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 3% річних за період з 24 грудня 2014 року по 19 серпня 2014 року включно, за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобовязань із оплати за надані послуги, підлягає задоволенню в сумі 4 718,87 грн.

Позовна вимога про стягнення 90 803,68 грн. інфляційних нарахувань нарахованих за період з грудня 2014 року по липень 2015 року, обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів своєчасного виконання зобовязань станом на день розгляду справи суду не надав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області (82092, Львівська область, Старосамбірський район, с. Стрілки, код ЄДРПОУ 04371224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» (79044, м. Львів, вул. Мельника, 8, код ЄДРПОУ 30478068) 4 718,87 грн. - 3% річних, 90 803,68 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Стрілківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області (82092, Львівська область, Старосамбірський район, с. Стрілки, код ЄДРПОУ 04371224) в доход державного бюджету України 1 910,45 грн. судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.10.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.