Рішення № 52317534, 07.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015р. Справа№ 914/1942/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпарк», м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

про: припинення договору оренди землі шляхом його розірвання,

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Запотічняк О.Д.

Суддя Крупник Р.В.

За участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору:

позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпарк» (м.Львів) до Львівської міської ради (м.Львів) про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Ухвалою суду від 18.06.15 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 09.07.15р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов’язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 09.07.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 30.07.2015 року.

В судове засідання 30.07.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №31284/15 від 28.07.2015р.) про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечив.

Розгляд справи відкладено на 10.08.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 10.08.2015 року з’явився, позовні вимоги підтримав повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №33430/15) про долучення документів до матеріалів справи, яке суд задоволив.

03.08.2015 року представником позивача подано заяву (вх. №3391/15) про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить розірвати договір оренди землі від 30.07.2010 року. Суд прийняв до розгляду дану заяву.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив (вх. №33268/15), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 10.08.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи №914/1749/15 у складі трьох суддів.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуюча суддя Король М.Р., суддя Крупник Р.В. та суддя Запотічняк О.Д.

Розгляд справи відкладено на 23.09.2015 року.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 23.09.2015 року не забезпечив.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, позовні вимоги заперечив.

Розгляд справи відкладено на 07.10.2015 року.

Сторони участь повноважних представників в судовому засіданні 07.10.2015 року не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.07.2010 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено Договір оренди землі (надалі – Договір), відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 року «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі – продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м.Львові» та ухвали Львівської міської ради №3731 від 08.07.2010 року «Про затвердження ТзОВ «Укрпарк» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянкок та надання земельних ділянкок на вул. П.Шафарика,6-а у м.Львові» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. П.Шафарика,6-а для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Площа об’єкта оренди (кадастровий № 4610137200:05:007:0110) складає 0,0547 га у тому числі під забудовою – 0,0320 га, твердим покриттям – 0,0172 га та під озелененням – 0,0055 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 157 536,00 грн. (п.п. 2,5 договору).

На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна: металеві споруди (п.3 договору).

Договір укладено на 10 (десять) років до 08.07.2020 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору).

Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 157 536,00 грн.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 4 726,08 грн. за рік, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок 33215812700006 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389406 (п.9 Договору).

Відповідно до положень пунктів 37, 38 Договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

25.10.2011 року Інспекція Держархбудконтролю у Львівській області за №ЛВ08311065704 зареєструвала Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації на вул. П.Шафарика,6-а у м.Львові.

Позивач звернувся з листом (№89 від 25.03.2015 р.) до відповідача про розірвання договорів оренди землі на вул.П.Шафарика, 6-а у зв’язку з завершенням будівництва та готовністю об’єкта до експлуатації.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України та ст.1 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 38 Договору оренди землі від 30.07.2010 року передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством.

Пунктами «а», «е» ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст.31 ЗУ «Про оренду землі»).

Статтею 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі, як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, ч.2 ст.120 ЗК України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною 1 статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

В матеріалах справи відсутні докази набуття права власності на багатоквартирний житловий будинок по вул. Шафарика, 6а у м.Львові чи на окремі його квартири іншими особами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п.1 договору оренди землі, земельна ділянка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, в зв’язку з чим факт готовності об’єкта до експлуатації не є підставою для розірвання договору оренди землі.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Судовий збір покладається на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Запотічняк О.Д.

Суддя Крупник Р.В.