Вирок № 5231527, 28.01.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-708/08

№1-71/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009р. Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Скоріна А.В.,

при секретарі - Чоловської А.А., Андрійченко І.К.

з участю прокурора - Суховолець У.А., Кононенка І.С.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого інженером ВАТ "КП ОТІ", проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 07.07.2007 року, приблизно в 09 годин 30 хвилин, керуючи автомобілем марки "ВАЗ -21011" д.н. НОМЕР_7, та рухаючись по вул. Уборевича в м.Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху і напроти будинку №3 скоїв наїзд на громадянку ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив останній середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Так, водій ОСОБА_2, 07.07.2007 року, приблизно в 09 годин 30 хвилин, керуючи технічно налагодженим автомобілем марки "ВАЗ - 21011" д.н. НОМЕР_12, яким користується на підставі генерального доручення, рухався по вул. Уборевича, з боку пр - ту. Паладіна в напрямку вул. Чорнобильська в м. Києві, в лівій смузі, зі швидкістю приблизно 30 км/годину, з інтервалом до правого краю проїзної частини приблизно 5,70 м., та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований напроти буд. №3 вказаної вулиці,

В цей час, проїзну частину вул. Уборевича, по нерегульованому пішохідному переходу, що напроти будинку №3, справа наліво, відносно руху автомобіля "ВАЗ - 21011 д.н. НОМЕР_8, під керуванням водія ОСОБА_2, стала переходити громадянка ОСОБА_3 і вийшла на смугу руху останнього .

Наближаючись до вищевказаного пішохідного переходу, водій автомобіля "ВАЗ - 21011" д.н. НОМЕР_9 громадянин ОСОБА_2 не зважаючи на те, що він під'їжджав до нерегульованого пішохідного переходу, проявив неуважність та не впевнився в тому, що проїзд вказаного пішохідного переходу буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_3 тобто порушив вимоги Правил дорожнього руху, які діють з 01.01.2002 року, а саме: п.18.1, який зобов'язує водія транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на громадянку ОСОБА_3, внаслідок чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламаного перелому диафіза лівої стегнової кістки на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням уламків, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 1673/Е від 10.10.2007 року, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як не небезпечні для життя, але такі що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, так як для зрощення відламків необхідний строк більше 21 дня.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєні злочину, передбаченому ст.286 ч.1 КК України визнав частково та показав, що 07.07.2007р., приблизно в 9 годин 30 хвилин, рухався по вул.Уборевича в лівій полосі. Недалеко від пішохідного переходу стояв "Фольсваген" червоного кольору, а попереду його їхав автомобіль "Газель" із за якого вийшла дівчина. Він застосував екстрене гальмування, але наїзду уникнути не вдалося. Коли зупинився відразу надав потерпілій першу медичну допомогу, викликав швидку допомогу і міліцію. Визнає свою вину частково, тому що вважає, що правила дорожнього руху були порушені обома учасниками ДТП. Потерпіла винна, що не пересвідчилась в безпеці свого переходу і не дотримувалась ПДР. Зіткнення було за контурами пішохідного переходу. У перший же день він сплатив потерпілій 4 500 гривень, а через 4 дні завіз ще 1 000 гривень, разом 5 500 гривень. Знак пішохідного переходу він бачив з лівої сторони, а з правої сторони цей знак закривала газель. Розмітка пішохідного переходу на дорозі була не чітка. Зіткнення з потерпілою відбулося в зоні дії знаку пішохідного переходу. ОСОБА_2 визнав позов, щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень. Під час судових дебатів ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочину, передбаченому ст.286 ч.1 КК України визнав та щиро розкаявся.

Крім показів підсудного ОСОБА_2, його вина у скоєні злочину, передбаченому ст.286 ч. 1 КК України, підтверджується показами потерпілої та свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що 07.07.2007р. була нормальна погода і вона йшла до переходу. Біля переходу стояла газель і вона почала переходити дорогу. Далі відчула удар у ліву сторону і відлетіла. Впала на спину у неї був шок. Також ОСОБА_3 уточнила, що газель стояла нерухомо в 20 метрах від пішохідного переходу, машин не було. Вона підійшла до переходу, подивилась наліво, машин не було і почала переходити дорогу. Фольсвагена вона не бачила..

Додатково допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 показала, що скільки коштів дав підсудний не пам'ятає. За першу операцію заплатив підсудний. У неї є чеки тільки на придбання ліків та стержня. Вона не може документально підтвердити, що потратила 5 000 гривень на другу операцію.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 07.07.2007р. домовився з друзями поїхати на рибалку. Його мали забрати друзі від метро "Академмістечко" і він чекав навпроти пішохідного переходу. Почув звук гальмування а потім удар. Машина рухалась на великій швидкості. Потім він підійшов до місця ДТП і побачив, що дівчину збили на пішохідному переході. Навкруги зібрався натовп людей. Він залишив свій номер телефону і поїхав у своїх справах. Машина рухалась швидко, з якою саме швидкістю, вказати не може. Як поводився водій, він сказати не може, тому що навкруги було багато людей і він не зрозумів, хто водій. Дівчину збили, коли вона дійшла до середини переходу. На гальмівний шлях він не звертав увагу. Він не звертав уваги, які пошкодження були у потерпілої. Також ОСОБА_4 уточнив, що бачив момент наїзду. Ні "Газелі", ні "Фольсвагена" перед пішохідним переходом він не бачив. Потерпілу вдарили правою стороною автомобіля - бампером і фарою. Потерпіла від удару відлетіла від машини на відстань 2-3 метри. Він не звернув увагу чи були біля потерпілої якісь речі.

Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5, згідно яких встановлено, що вона 7.07.2007 року, приблизно в 09 годин 30 хвилин, знаходилась біля кафе "Мальва", яке розташоване з правої сторони біля метро "Академмістечко" в м.Києві і чекала свого чоловіка, з яким домовилась зустрітись. Знаходячись біля вказаного кафе вона бачила, що дорогу по пішохідному переході переходила незнайома їй дівчина. В цей час по дорозі зі сторони пр-ту Перемоги на великій швидкості рухався легковий автомобіль, яким, як пізніше вона дізналась керував ОСОБА_2 Коли вказана дівчина пройшла до середини пішохідного переходу , то на неї скоїв наїзд вказаний автомобіль, яким керував ОСОБА_2 При цьому з правої сторони перед пішохідним переходом ніякого транспорту не було.

Після скоєного наїзду вказаним автомобілем, дівчина упала на дорогу на відстані 2 метрів від автомобіля. Потім до потерпілої підбігли свідки даної пригоди і хтось викликав автомобіль швидкої допомоги.

Т.1 а.с.112.

Крім показів потерпілої та свідків вина ОСОБА_2 об'єктивно підтверджується.

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, фото таблицею і схемою до ДТП від 07.07.2007р., на яких зафіксовано місце та обставини скоєння ДТП.

Т.1 а.с.21-31.

висновком судово-медичної експертизи №1673/е від 10.10.2007р., згідно якого гр.ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламчатого перелому диафіза лівої стегнової кістки на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як не небезпечні для життя, але такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, так як для зрощення відламків необхідний строк більше 21 дня.

Т.1 а.с.121-123.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винність підсудного доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину проводить: за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують вину - щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування матеріальної шкоди, обставини, що обтяжують вину, не встановлені і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді обмеження волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно, не одружений, знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в місцях обмеження волі згідно ст.75 КК України.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні №17 щодо витрат вартості лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі - 2 251 гривень 71 копійок задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок НОМЕР_10 в УДК м.Києва МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, то цивільним позивачем у судовому засіданні документально було підтверджено заподіяну шкоду на суму 3 384 гривень 06 копійок, а саме: 2 500 гривень сплата СПД ОСОБА_7 за набір імплантантів для інтрамедулярного остеосинтезу бедра, 534 гривень 06 копійок витрати на покупку ліків та 350 гривень вартість пошкодженого телефону.

Тому суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3, щодо відшкодування матеріальної шкоди, у судовому засіданні доведений на суму 3 384 гривень 06 копійок.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 у ході досудового слідства добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілій на суму 5 500 гривень, то цивільний позов ОСОБА_3 щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, залишити без задоволення у зв'язку з повним його відшкодуванням.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяний ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння особи, яка заподіяла шкоду, його майновий стан, фізичні та моральні страждання потерпілої.

З урахуванням викладеного, суд вважає цивільний позов ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 20 000 гривень.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 у ході досудового слідства добровільно відшкодував завдана шкоду потерпілій, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду (з урахуванням добровільного відшкодування завданої шкоди на суму 2 115 гривень 94 копійок), кошти у сумі 17 884 гривень 06 копійок.

Цивільний позов, щодо витрат потерпілої на юридичні послуги в розмірі 5 000 гривень, залишити без задоволення.

Речові докази по справі: автомобіль "ВАЗ-210П" д.н. НОМЕР_11, що знаходиться на зберіганні у гр.ОСОБА_2, повернути власнику автомобіля ОСОБА_8 за належністю.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ст.286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст.76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні №17 щодо витрат вартості лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі - 2 251 гривень 71 копійок задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок НОМЕР_10 в УДК м.Києва МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, щодо відшкодування завданої моральної шкоди, задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, кошти у розмірі 17 884 гривень 06 копійок.

Цивільний позов, щодо витрат потерпілої ОСОБА_3 на юридичні послуги в розмірі 5 000 гривень, залишити без задоволення.

Речові докази по справі: автомобіль "ВАЗ-21011" д.н. НОМЕР_12 що знаходиться на зберіганні у гр.ОСОБА_2, повернути власнику автомобіля ОСОБА_8 за належністю.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва.