Постанова № 52315113, 09.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2015 року № 826/16531/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Гарника К.Ю., Кобилянського К.М., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа»

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Комунального підприємства «Васильківтепломережа» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанову Відповідача від 22.06.2015 року ВП№47688118 в частині стягнення з Комунального підприємства «Васильківтепломережа» виконавчого збору в розмірі 171265,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувану постанову винесено з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні погодився, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 16.09.2015 року судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини 4 статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. відкрито виконавче провадження ВП № 47688118 на підставі наказу Господарського суду Київської області від 17.02.2015 р. № 911/4090/14 про стягнення з Комунального підприємства «Васильківтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 7 338 098,94 (сім мільйонів триста тридцять вісім тисяч дев'яносто вісім грн., 94 коп.) боргу, 920 161,99 грн. (дев'ятсот двадцять тисяч сто шістдесят одна грн., 99 коп.) пені, 1 490 512,11 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто тисяч п'ятсот дванадцять грн., 11 коп.) інфляційних, 443 291,83 грн. (чотириста сорок три тисячі двісті дев'яносто одна грн., 83 коп.) 3% річних, 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн., 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, а всього 10 265 144,87 грн. (десять мільйонів двісті шістдесят п'ять тисяч сто сорок чотири грн., 87 коп.).

Відповідачем 22.06.2015 року прийнято рішення про стягнення з КП «Васильківтепломережа» виконавчого збору та винесено оскаржувану постанову ВП №47688118 про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 026 514,48 грн.

Головним держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем 29.07.2015 року винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1, ч. 1 ст.2, ст. 6, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п. 1.5 Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (надалі Інструкція - № 512/5) встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 22 Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Частиною 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2015 року ВП№47688118 направлена із супровідним листом від 26.05.2015 року №15146-0-33-15.

Як зазначається Позивачем, з поштового відтиску на конверті видно, що спірну постанову з листом №15146-0-33-15 відправлено засобом поштового зв'язку лише 24.06.2015 року, тобто після спливу терміну на добровільне виконання.

На адресу КП «Васильківтепломережа» вказана постанова надійшла 26.06.2015 року, про що свідчить вх. реєстраційний номер 754 від 26.06.2015 року.

Статтею 28 Закону "Про виконавче провадження" встановлено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У відповідності до п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. N 512/5 (надалі - Інструкція N 512/5), Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Як вже встановлено Судом, Відповідачем не було надіслано у встановлений строк Боржнику (Позивачу) постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2015 року, та враховуючи, що дану постанову Боржник отримав 26.06.2015 року, то у державного виконавця відсутні були підстави для винесення 22.06.2015 року постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки термін для добровільного виконання настає з моменту отримання Боржником Постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів (стаття 35 Закону).

В матеріалах виконавчої справи міститься заява Позивача від 30.06.2015 року №1153 подана Начальнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкладення виконавчих дій строком на 10 робочих днів відповідно до п. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Заява надіслана листом з рекомендованим повідомленням на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ 30.06.2015 року та отримана уповноваженою особою Департаменту 03.07.2015 року, про що свідчить відмітка на повідомленні.

Крім цього, слід звернути увагу, що 10.07.2015 року Комунальне підприємство «Васильківтепломережа» надіслало на адресу Відповідача лист, в якому повідомило про часткову сплату основного боргу в розмірі 1 712 652,04 грн. (один мільйон сімсот дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві грн. 04 коп.) в добровільному порядку протягом березня-червня 2015 року. До заяви подано платіжні доручення за 31 березня 2015 року, 20 квітня 2015 року, 30 квітня 2015 року, 29 травня 2015 року, 30 червня 2015 року.

Таким чином, Комунальним підприємством «Васильківтепломережа» у строк, передбачений ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» повідомило державного виконавця про часткове виконання рішення суду в добровільному порядку.

Враховуючи наведене, Суд зазначає, що Позивачем вчинено всі необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення у найкоротші строки в добровільному порядку.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправною та скасування постанову Відповідача від 22.06.2015 року ВП№47688118 в частині стягнення з Комунального підприємства «Васильківтепломережа» виконавчого збору в розмірі 171265,20 грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнання протиправною та скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.06.2015 року ВП№47688118 в частині стягнення з Комунального підприємства «Васильківтепломережа» виконавчого збору в розмірі 171265,20 грн.

3. Стягнути з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «Васильківтепломережа» (код ЄДРПОУ 31916457) судові витрати в сумі 342,53 грн. (трьохсот сорока двох грн. 53 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді К.Ю. Гарник

К.М. Кобилянський