Постанова № 52313811, 06.10.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3716/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретарі за участі:ОСОБА_4 позивача представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної Фінансової Інспекції України , Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної Фінансової Інспекції України, Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Держфініспекції України № 416-о від 23.06.2015 року, поновити ОСОБА_5 на посаді начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області, зобов'язати Держфінінспекцію України, Держфінінспекцію в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.07.2015 року по час поновлення на роботі.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було порушено процедуру звільнення, оскільки не запропоновано іншу роботу у відповідності до ч.2 ст.40 КЗпП України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які зазначили, що 12.05.2015 року в м. Києві ОСОБА_5 було запропоновано посаду першого заступника Держфінінспекції, від якої вона відмовилась.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 року, наказом Держфінінспекції від 23.06.2015 року №416-о "Про поновлення ОСОБА_8М.", ОСОБА_5 звільнена з посади начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував таку роботу відповідно до п.6 ст.40 КЗпП України.

Суд вирішуючи спір по суті виходить з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Згідно ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Оскільки рішенням Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 року поновлено на посаді начальника Держфінінспекції ОСОБА_8, тому суд приходить до висноку, що адміністративний позов в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Держфінінспекції України № 416-о від 23.06.2015 року, поновлення позивача на посаді начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області та зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як зазначено вище, спірний наказ винесено відповідачем із врахуванням статті 235 КЗпП України, за приписами якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, ухвалене органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. З метою виконання роботодавцем такого рішення п.6 ст.40 КЗпП України передбачено можливість розірвання з його ініціативи трудового договору з працівником у разі поновлення на роботі іншого працівника, який раніше виконував цю роботу. Проте, суд зазначає, що звільнення із цих підстав допускається тільки у разі, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Тобто, у разі звільнення працівника за п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику іншу роботу у разі наявності вакантних посад.

Відповідно до показань свідків акт про відмову від пропозиції в.о. Голови Держфінінспекції ОСОБА_9 щодо переведення на посаду першого заступника Держфінінспекції Хмельницької області ОСОБА_5 та акт про відмову ознайомлення з актом складені 12.05.2015 року у м. Києві.

Суд критично ставиться до вищевказаних актів та показань свідків оскільки 12.05.2015 року ОСОБА_5 перебувала на амбулаторному лікуванні у м. Хмельницькому, що підтверджується відповідю Хмельницької міської поліклініки № 4 на адвокатський запит від 01.10.2015 року, записом електронної бази та копією обстеження ЕКГ сердця від 12.05.2015 року та не могла бути присутня у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу не було запропоновано на виконання ст.40 КЗпП України іншу роботу.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд з урахуванням встановлених обставин у цій справі вважає за можливе прийняти іншу постанову в порядку ч.2 ст.162 КАС України з метою захисту прав позивача і завдань адміністративного судочинства та зобов'язати Державну Фінансову Інспекцію України запропонувати ОСОБА_5 вакантні посади з метою її працевлаштування.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну Фінансову Інспекцію України запропонувати ОСОБА_5 вакантні посади з метою її працевлаштування.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2015 року

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1