Ухвала суду № 52311607, 15.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2015 року №813/5781/15

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Сокальської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Сокальської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить «визнати неправомірними дії працівників Сокальської ОДПІ».

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається імя (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є та імя (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, у порушення припису норм п.п.2, 3 ч.1 ст.106 КАС України, усіх належних даних позивачем не вказано, тому суд зобовязаний вимагати, щоб відомості про сторін та їх представників були якомога детальнішими та повними, оскільки це має важливе значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі для забезпечення їх явки у судове засідання.

Відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм вбачається, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Згідно із ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову субєктом владних повноважень.

Загалом, всупереч даній нормі позивачем до матеріалів позову не додано копії акту 432/2200/35879807 від 11.08.2015 року, додатків до позовної заяви для відповідача та копії довіреності представника, що вказані у додатку до позовної заяви і факт відсутності таких документів підтверджується актом Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року.

Відповідно до припису норм ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1)скасування або визнання нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2)зобовязання відповідача субєкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3)зобовязання відповідача субєкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4)стягнення з відповідача субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5)виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень;

7)примусове відчуження земельної ділянки, інших обєктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.

Тож, з огляду на зміст позовної заяви, вважаю, що позивачу/представнику позивача необхідно запропонувати визначитись щодо позовних вимог, сформульованих у прохальній частині адміністративного позову, оскільки такі підлягають уточненню та конкретизації із урахуванням вимог ст.105 КАС України, зокрема, в чому саме полягає неправомірність дій названого відповідача.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 цієї ж статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2015 року визначена у розмірі 1218 грн.

В той же час, позивачем до позовної заяви не додано належного документа про сплату судового збору за подання позову, який містить вимогу немайнового характеру, у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір». При цьому, доказів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору останнім суду також не надано.

Згідно з частиною четвертою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Так, у порушення вказаної вимоги позивачем/представником позивача не зазначено дати підписання позову.

Відповідно до частини 7 статті 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації у суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Як вбачається, позовна заява підписана представником ПАТ «Львівська вугільна компанія» - ОСОБА_1, проте оформлених належним чином документів, які би підтверджували його повноваження (на момент звернення із даним позовом до суду), суду не надано.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Сокальської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій.

Позивачу усунути у строк включно до 23 жовтня 2015 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Розяснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 23 жовтня 2015 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.