Постанова № 52311516, 06.10.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1384/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Лиманюка М.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сватівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом з єдиного податку в розмірі 1190,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом з єдиного податку в розмірі 1190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Відповідач знаходиться на обліку в Сватівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з 21.09.2005.

05.01.2012 відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012. Позивачем були проведені перевірки відповідача, якими встановлено не подання в строк податкових декларацій за 2013 та 2014 роки. На підставі перевірок прийняті податкові повідомлення рішення, якими збільшено відповідачу грошове зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 1190,00 грн.

06.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Сватівського районного управління юстиції Луганської області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за власним рішенням. Станом на 28.08.2015 відповідача з податкового обліку не знято. Вважає, що скасування державної реєстрації фізичної особи підприємця субєкта підприємницької діяльності, не є підставою для припинення прав та обовязків, які виникли в результаті здійснення ним підприємницької діяльності.

Відповідач самостійно податковий борг з єдиного податку у розмірі 1190,00 грн. не сплатив, тому позивач просить стягнути вказану суму з відповідача в судовому порядку, оскільки відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 47).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 46). 06.10.2015 із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача (а.с. 48-49). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований фізичною особою - підприємцем 19.09.2005 (а.с. 7-10, 15, 16).

З 21.09.2005 знаходиться на обліку в Сватівській обєднаній державній податковій інспекції як платник податків (а.с. 14).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (підпункт 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 299.1, 299.3, 299.5 статті 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до контролюючого органу заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (пункт 293.1 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Основним видом діяльності відповідача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (а.с. 7-10).

Рішеннями Сватівської міської ради від 12.01.2012, від 26.06.2013 встановлені фіксовані ставки єдиного податку (а.с. 22-23).

Відповідач зареєстрований платником єдиного податку з віднесенням до другої групи платників (а.с. 13).

У відповідності із пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Згідно із пунктом 294.2 статті 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (пункт 295.1 статті 295 Податкового кодексу України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 Податкового кодексу України).

Пунктом 296.2 статті 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

Згідно із статтею 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Частиною 1 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

17.07.2014 державним податковим інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Сватівської обєднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку даних податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця щодо неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, за результатами якої складено акт від 17.07.2014 № 170/17/НОМЕР_1 (а.с. 24-25). Дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 рік, за що пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника.

На підставі акта від 17.07.2014 № 170/17/НОМЕР_1 контролюючим органом згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_2 про збільшення відповідачу суми грошового зобовязання за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» в сумі 170,00 грн., у тому числі 0 грн. за основним платежем, 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31).

Відповідно до абзацу 1 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_2 надсилалось відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, на адресу позивача повернулось поштове відправлення із податковим повідомленням-рішенням, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», а відтак податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_2 вважається врученим відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (а.с. 31, 32).

01.04.2015 головним державним ревізором - інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Сватівської обєднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку даних податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця щодо неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, за результатами якої складено акт від 01.04.2015 № 95/17/НОМЕР_1 (а.с. 27-29). Дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2014 рік, за що пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність платника.

На підставі акта від 01.04.2015 № 95/17/НОМЕР_1 камеральної перевірки контролюючим органом згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 № НОМЕР_3 про збільшення відповідачу суми грошового зобовязання за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» в сумі 1020,00 грн., у тому числі 0 грн. за основним платежем, 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 33).

На виконання положень абзаців 1 та 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 №0001061700 надсилалось відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, на адресу позивача повернулось поштове відправлення із податковим повідомленням-рішенням, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», а відтак податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (а.с. 34).

Податкові повідомлення-рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_2, від 06.05.2015 №0001061700, відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував.

В порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошових зобовязань з єдиного податку з фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, відповідачем не сплачена, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг за податковими повідомленнями-рішення від 26.08.2014 № НОМЕР_2, від 06.05.2015 № НОМЕР_3 з єдиного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 1190,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 20-21).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу від 03.07.2013 № 187-17 (а.с. 11). Проте, на адресу позивача за закінченням терміну зберігання повернулось поштове відправлення із податковою вимогою, направлене на адресу відповідача, а відтак податкова вимога від 03.07.2013 № 187-17 вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (а.с. 12).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

06.04.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 23740050002000816 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням (а.с. 7-10).

У відповідності з абзацом 2 підпункту 65.10.8 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Відповідно до підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З урахуванням зазначеного, оскільки відповідач припинив свою підприємницьку діяльність, але не сплатив вказаний податковий борг, суд приходить до висновку про необхідність стягнути заборгованість по єдиному податку у розмірі 1190,00 грн. з фізичної особи - ОСОБА_1.

Частиною статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Сватівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом з єдиного податку в розмірі 1190,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 92600, Луганська область, м.Сватове, вул. Матросова, буд. 9) в доход місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку за штрафними (фінансовими) штрафами (санкціями) в сумі 1190 (одна тисяча сто девяносто) гривень на р/р 31412699700272, отримувач: УК у Сватівському районі/ м.Сватове, код отримувача: 37928384, код платежу: 18050400, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО: 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 12 жовтня 2015 року.

Суддя ОСОБА_2