Ухвала суду № 52310646, 06.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

06 жовтня 2015 року Справа № 803/2718/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Міський ОСОБА_3» ОСОБА_1, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування відмови, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Міський ОСОБА_3» ОСОБА_1 (далі уповноважена особа Фонду ОСОБА_1В.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування відмови, зобовязання вчинити дії.

06.10.2015 р. на адресу суду надійшли заперечення проти позову уповноваженої особи Фонду ОСОБА_1, в яких він вказує, що у звязку із виникненням необхідності перевірки дій працівників банку щодо здійснення ряду операцій, в тому числі і зарахування коштів на рахунок позивача, до правоохоронних органів подано заяву про вчинення злочину, а рахунки осіб, які згадуються в заяві, тимчасово заблоковано на виплату коштів. Крім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.07.2015р. №13 ухвалено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України. У звязку з наведеним просить зупинити провадження у справі до надходження інформації щодо результатів досудового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, які перешкоджають всебічному, повному та об'єктивному вирішенню справи.

Предметом спору даної адміністративної справи є правомірність відмови уповноваженої особи ОСОБА_4 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у включені до загального реєстру вкладників вимог ОСОБА_2 в сумі 200 000 грн. відповідно до договору банківського рахунку.

З огляду на викладене суд вважає, що заява про злочин, на яку посилається представник відповідача як на підставу для зупинення провадження, не пов'язана із предметом судового дослідження у даному адміністративному спорі та не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному вирішенню справи по суті.

При цьому суд звертає увагу, що уповноваженою особою Фонду ОСОБА_1 не надано доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактом вчинення протиправних дій представниками банку щодо проведення операцій по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача.

Крім того, відповідно до частини пятої статті 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

При чому, як розяснив Верховний Суд України у пункті 2 постанови Пленуму від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Виходячи з наведеного, підставою для зупинення провадження у справі може бути відкриття Конституційним Судом України провадження за зверненням про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду.

Оскільки у даній справі суд не звертався до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Дмитрук