Ухвала суду № 52304504, 07.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів - Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.

при секретарі: Бережняк Н.В.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1укладеного у простій письмовій формі 17.05.2015 в м. Києві між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2015 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до іншого районного суду м. Києва для судового розгляду. Апелянт посилається на те, що ухвала не відповідає вимогам закону. В обґрунтування своїх доводів вказує, що вимоги ухвали суду про залучення до участі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є незаконними та спірний договір дарування ніяким чином не зачіпає права та інтереси останніх.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повернуто її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 08.06.2015.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Справа № 752/9538/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12955/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Аналіз наведеної норми права дає можливість зробити висновок про те, що єдиним критерієм, який дозволяє суду прийняти рішення про визнання позовної заяви неподаною є її невідповідність вимогам вищезгаданої статті ЦПК.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2015 позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом (а. с. 3-4). 08.06.2015 судом була постановлена ухвала про залишення позову ОСОБА_2 без руху з підстав не зазначення в позовній заяві як зацікавлених осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співвласників квартири, не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує неможливість нотаріального посвідчення договору дарування, та не надана письмова відмова органу нотаріату. Зазначену ухвалу позивач отримала 23.06.2015 відповідно до розписки (а. с. 8). 15.07.2015 ОСОБА_2 була подана заява, в якій остання зазначила, що вищевказана ухвала є незаконною (а. с. 10).

Щодо не зазначення в позовній заяві зацікавлених осіб, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 ЦПК України, якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.

Аналіз наведеної норми права дає можливість зробити висновок про те, що питання про залучення третьої особи до розгляду справи може бути вирішено судом, в зв'язку з чим дана обставина не може бути підставою для залишення позову без руху.

В зв'язку з наведеним колегія суддів вважає вимоги суду першої інстанції щодо вказаного недоліку в позовній заяві такими, що не ґрунтується на вимогах закону.

Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції в ухвалі від 08.06.2015 безпідставно зазначив, що в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує неможливість нотаріального посвідчення договору дарування та не надана письмова відмова органу нотаріату, оскільки ОСОБА_2 остання була викладена в спосіб, який вона вважала за необхідне, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на подачу позову до суду.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для винесення ухвали про залишення вищезгаданої заяви без руху.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню та направленню справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст.303,304,312,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: С.Г. Музичко

Н.О.Прокопчук