Постанова № 52304249, 07.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа№ 910/7356/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.10.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ» на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 (повне рішення складено 05.05.2015)

у справі №910/7356/15-г (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ»

до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2) публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

3) нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович

про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що висновки, викладенні в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та має місце порушення норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою від 29.05.2015 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В. прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/7356/15-г за участю уповноважених представників сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 №09-52/999/15 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тищенко А.І. на лікарняному та подальший вихід у довготривалу відпустку призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7356/15-г.

Згідно з протоколом про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями апеляційну скаргу ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Лобань О.І.

Ухвалою від 23.07.2015 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Лобань О.І. прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/7356/15-г за участю уповноважених представників сторін.

Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзиви на апеляційну скаргу, в якому відповідач та третя особа-2 просять апеляційну скаргу ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г - без змін.

Представники позивача брали участь у судових засіданнях, в яких підтримували доводи апеляційної скарги, надавали пояснення, та просили апеляційну скаргу ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача, третіх осіб-1,-2 брали участь у судових засіданнях, надавали свої пояснення, заперечували щодо доводів апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г - без змін.

Представники третьої особи-3 в судові засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третьої особи-3.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2012 між ПАТ «Дельта Банк» (кредитор) та ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» (позичальник) укладено договір кредитної лінії №НКЛ-2010632, за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з максимальним лімітом заборгованості 100 000 000,00 грн., сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 12% річних та кінцевим терміном погашення - не пізніше 04.11.2016.

Протягом вересня 2012 року - лютого 2014 року сторонами укладено додаткові договори до договору кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2012.

27.06.2012 між ПАТ «Дельта Банк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» (позичальник) та укладено іпотечний договір №НКЛ - 2010632/S-1, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим Артемом Володимировичем, зареєстровано в реєстрі за №1600.

Відповідно умов іпотечного договору ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НКЛ-2010632 від 27.06.2012, передано, а ПАТ «Дельта Банк» прийнято в іпотеку земельну ділянку загальною площею 1,7548 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0013.

09.02.2015 ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» направлено на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання із зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України. В даній заяві позивач зазначає, що ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» є кредитором ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 5 250 004.31дол.США за безвідкличним резервним акредитивом №LC/SB/029062014, виданим ПАТ «Дельта Банк» на користь CFSIТ, право вимоги за яким передано ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» на підставі договору відступлення права вимоги №АА3 від 05.02.2015р. Товариство просило припинити зобов'язання щодо сплати ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2010632 від 27.06.2012 у розмірі 112 523 993,16 грн., що станом на 09.02.2015 становить еквівалент 4 508 859,61 дол. США та припинення зобов'язання щодо сплати ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» частини заборгованості за безвідкличним резервним акредитивом №LC/SB/029062014, ПАТ «Дельта Банк» на користь на суму 4 508 859,61 дол. США.

17.02.2015 ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» звернулось до ПАТ «Дельта Банк» з листом №2863308, в якому повідомило про припинення договорів забезпечення та просило виключити з державних реєстрів всі записи щодо обтяження предмету іпотеки.

Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 р. з 03.03.2015 р. розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці - з 03.03.2015 до 02.06.2015 включно.

У березні 2015 року ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання іпотеки за іпотечним договором №НКЛ - 2010632/S-1 від 27.06.2012 такою, що припинена та про зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича із заявою про виключення з державних реєстрів запису щодо обтяження та заборони земельної ділянки загальною площею 1,7548 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0013 накладеною на підставі іпотечного договору №НКЛ - 2010632/S-1 від 27.06.2012.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що його зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №НКЛ-2010632 від 27.06.2012 припинились внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України. Також позивач вказує, що ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» є кредитором ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 5 250 004,31 дол. США за безвідкличним резервним акредитивом №LC/SB/029062014, виданим ПАТ «Дельта Банк» на користь CFSIТ, право вимоги за яким передано ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» на підставі договору відступлення права вимоги №АА3 від 05.02.2015.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено фактичного відкриття та/або виконання ПАТ «Дельта Банк» вищевказаного акредитиву №LC/SB/029/062014, тому факт набуття ним права вимоги до ПАТ «Дельта Банк» за договором відступлення права вимоги №АА3 від 05.02.2015 є недоведеним.

Також суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджується наявність зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, що в свою чергу виключає можливість застосування приписів ст. 601 ЦК України і як наслідок, припинення зобов'язань ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2012.

Крім того, при відмові у задоволені позову суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_3,який діяв на підставі довіреності, не мав повноважень на підписання заяви про припинення зобов»язання щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Статтями 1095, 1096 ЦК України встановлено, що безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку. Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

В Розділі IV, п. п. 1.1. - 1.5. Положення «Про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями», затвердженого постановою НБУ від 03.12.2003 №514, викладено особливості здійснення уповноваженим банком операцій за резервним акредитивом, порядок відкриття акредитиву та дій які з цього приводу здійснює банк-емітент.

Відповідно до п. 1.6. Розділу IV Положення, після прийняття банком-емітентом рішення про відкриття (надання) резервного акредитива та його оформлення, уповноважений банк-емітент надсилає на адресу банку бенефіціара (через авізуючий, підтверджуючий банки, якщо вони є) повідомлення про відкриття (надання) резервного акредитива на користь бенефіціара або подає текст резервного акредитива разом із супровідним листом (за потреби) безпосередньо наказодавцю акредитива для подальшого його передавання бенефіціару. Якщо резервний акредитив відкритий (наданий) на умовах підтвердження іншим банком, то він передається бенефіціару виключно через банки, у тому числі через підтверджуючий банк.

Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара, отримавши від іноземного банку-емітента або іншого банку повідомлення (текст акредитива) про відкриття акредитива на користь бенефіціара, має переконатися в достовірності цього повідомлення (перевірити ключі, підписи, формат S.W.I.F.T.) (п. 1.1., глави І Розділу III, Положення).

Після отримання відповідних уточнень, що підтверджують достовірність повідомлення (тексту акредитива), уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара передає текст акредитива для подальшого авізування бенефіціару.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що акредитивом може бути виключно двосторонній договір, викладений у формі окремого документу, який містить узгоджені сторонами договору істотні умови, визначені строки дії акредитиву, перелік документів, необхідних для відкриття акредитиву, право на відкликання чи внесення змін до акредитиву тощо.

Так, в матеріалах справи містяться письмові докази того, що Deutsche Bank AG, перевіривши достовірність повідомлення (тексту акредитива), відповідно до викладених положень, 04.06.2014 авізуючий/виконуючий банк - Deutsche Bank AG (New York Branch 31 West 52nd Street US-New York NY 10019) за вих. № 839BGB1400270 надіслав на адресу позивача повідомлення, відповідно до якого повідомив бенефіціара - CFSIT (9350 Excelsior Blvd., MS142 4B, Hopkins, MN 55343 USA) про відкриття на його користь банком-емітентом (Делта Банком Schors St. 36-b UA-01133, Ukraine) безвідкличного резервного акредитиву № LC/SB/029/062014 на загальну суму 5 250 004,31 дол. США, наказодавцем за яким є Agronovocom LLC (TOB Агроновоком, Kutuzova ST., 18/7, АР. 716, Kiev 01133, Ukraine), у додатку до повідомлення містилися умови зазначеного акредитиву.

Нотаріально засвідчені копії вказаних документів з перекладом на українську мову були надані позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, а їх оригінали досліджувались судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1.9. Розділу IV Положення, якщо наказодавець акредитива не виконав основного зобов'язання, забезпеченого резервним акредитивом, то сплата коштів за резервним акредитивом здійснюється уповноваженим банком - емітентом або підтверджуючим/рамбурсуючим банком у разі отримання в строк дії резервного акредитива вимоги про платіж / повідомлення від бенефіціара разом з документами, підтверджуючими невиконання зобов'язань наказодавця акредитива (якщо це було обумовлено умовами резервного акредитива), за реквізитами та інструкціями, отриманими від іноземного банку. У вимозі про платіж / повідомленні (якщо інше не передбачено умовами акредитива) обов'язково має бути зазначена вимога здійснити платіж бенефіціару (його назва), дата виставлення вимоги про платіж / повідомлення, сума та назва іноземної валюти, що вимагається до сплати, підпис бенефіціара. Якщо платіжна вимога / повідомлення надсилається за допомогою телекса або системи S.W.I.F.T. тощо, то банк-емітент зобов'язаний перевірити автентичність вимоги про платіж / повідомлення та лише після визнання вимоги про платіж / повідомлення такою, що відповідає умовам резервного акредитива, має здійснюватися сплата коштів за резервним акредитивом.

Умовою безвідкличного резервного акредитиву №LC/SB/029/062014, передбачено його надання до сплати на першу вимогу та сплата за ними має відбуватися грошовими коштами у відповідності до інструкцій, що містяться у вимозі про платіж /повідомлення. ( п. (а) cт. 6 Правил UCP-600 Уніфікованих звичаїв та правил по документарним акредитивам (UCP - 600) Міжнародної торгової палати).

Згідно з п. 1.10 Глави І Розділу IV Положення, якщо умовами резервного акредитива визначено, що він виконується уповноваженим банком-емітентом за умови пред'явлення вимоги про платіж / повідомлення разом з документами до платежу, то оплата коштів за цією вимогою про платіж / повідомленням здійснюється уповноваженим банком - емітентом на умовах та в строки, передбачені резервним акредитивом, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в умовах резервного акредитива та / або у вимозі про платіж / повідомленні, які отримані від бенефіціара, банку бенефіціара або іншого банку. Уповноважений банк-емітент здійснює перерахування коштів (міжбанківський платіж) згідно з реквізитами, зазначеними в інструкціях іноземного банку.

За правилами встановленими статтею 4 Універсальних звичаїв та правил по документарним акредитивам (UCP - 600) Міжнародної торгової палати, зобов'язання між наказодавцем та бенефіціаром за основним зобов'язанням, жодним чином не впливають та положення основного зобов'язання, не впливають та не використовуються у правовідносинах між бенефіціаром та банком-емітентом. При цьому банком-емітентом, підтверджуючим / рамбурсуючим або авізуючим банками враховується тільки документи, що стосуються підтвердження невиконання наказодавцем зобов'язань за основним зобов'язанням.

Відповідно до п. 1.17. Глави І Розділу 4 Положення, уповноважений банк-емітент, який під час перевірки отриманої вимоги про платіж / повідомлення та документів, що підтверджують невиконання зобов'язань наказодавця акредитива, виявив у них розбіжності або їх невідповідність умовам відкритого (наданого) резервного акредитива, зобов'язаний надіслати повідомлення про відмову від оплати цієї вимоги про платіж / повідомлення. Воно надсилається банку бенефіціара або іншому банку / особі, від якого / якої надійшла вимога про платіж / повідомлення разом з документами, із зазначенням усіх установлених розбіжностей та невідповідностей умовам резервного акредитива. Строк відправлення повідомлення про відмову від оплати за вимогою не може перевищувати строку, установленого правилами, яким підпорядкований резервний акредитив, і починається з дня отримання вимоги про платіж / повідомлення та документів.

Відповідно до ст. 2 Правил UCP-600 належне подання означає подання, яке здійснюється у відповідності до термінів та умов акредитиву, застосовних положень цих правил та міжнародними стандартами банківської практики.

Згідно з ст. 14 Правил UCP-600 виконуючий банк, діючи у відповідності до свого призначення, підтверджуючий банк, якщо такий є, та банк-емітент повинні перевіряти подані документи для визначення, тільки на підставі документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками вимогам належного подання. Також повинні мати максимум п'ять банківських днів, що слідують за днем подання документів, для визначення того, чи є подання належним.

При відкритті безвідкличного резервного акредитиву №LC/SB/029/062014, банк-емітент визначив, що цей акредитив надається до сплати на першу вимогу при пред'явленні одержувачем факсом або кур'єрською службою такого документа в Дойче Банк АГ, Нью- Йорк, США (Deutsche Bank AG New York Branch 31 West 52nd Street US-New York NY 10019).

Листом від 08.12.2014 CFSIT Inc. звернувся до відділення Deutsche Bank AG, з яким надіслав документи з вимогою про повернення 5 250 004,31 дол. США за резервним акредитивом №LC/SB/029/062014, виданим AT «Дельта Банк».

Після одержання вимог бенефіціара виконуючим банком - Deutsche Bank AG надіслано ПАТ «Дельта Банк» SWIFT повідомлення, у якому Deutsche Bank AG повідомив про отримання документів визначених умовами акредитиву та вимогу про сплату 5 250 004,31 дол. США за безвідкличним резервним №LC/SB/029/062014.

Відповідно до ст. 16 Правил UCP-600: (а) якщо виконуючий банк, що діє у відповідності до свого призначення, підтверджуючий банк, якщо такий є, та банк-емітент визначають, чи подання документів є неналежним, вони можуть відмовитися здійснювати платіж або негоціацію. (с) Якщо виконуючий банк, діючи відповідно до свого призначення, підтверджуючий банк, якщо такий є, або банк-емітент вирішують відмовити в платежі або негоціації, вони повинні повідомити про це особу, що подала документи. (d) Повідомлення, передбачене в пункті (с) ст. 16 має бути передано по телекомунікації або, якщо це неможливо, іншими терміновими засобами не пізніше закінчення п'ятого банківського дня, що слідує за днем подання документів. (/) Якщо банк-емітент або підтверджуючий банк відмовляється діяти відповідно до положень цієї статті, то він буде не вправі заявити претензію про те, що документи не є належним поданням.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Дельта Банк» не було здійснено платежу на користь бенефіціара, що не заперечується і самим відповідачем, оскільки останній стверджує, що жодних акредитивів на користь CFSIT Inc. не відкривав, а тому зобов'язання з оплати у нього відсутні, при цьому банк-емітент (Дельта Банк) також жодним чином не заперечував проти виплати грошових коштів за вище перерахованими безвідкличними резервними акредитивами та не зазначав проти вимоги про платіж/повідомлення та/або документів до платежу, строків та/або порядку подачі документів.

Колегія суддів зазначає, що нормативно-правові документи,які регулюють правовідносини в сфері обігу, використання та виконання акредитивів взагалі не передбачають обставин за яких безумовне зобов'язання за акредитивом може не бути виконано банком-емітентом. А відтак в них відсутні інструкції щодо врегулювання правовідносин між сторонами у випадку не здійснення банк-емітентом платежів при належному пред'явленні вимоги про платіж та документів до платежу.

Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що позивач не надав для огляду в судове засідання оригінали документів, на які позивач посилався в якості обґрунтування позовних вимог, колегія суддів зауважує, що нотаріально засвідчені копії таких документів з перекладом на українську мову були разом з клопотанням надані господарському суду першої інстанції, які суд залишив поза увагою при прийняті рішення (а.с.117-143).

Крім того, обґрунтовуючи неможливість подання оригіналів вищезазначених документів, представник позивача посилався на те, що вони знаходяться у директора підприємства, який перебував у відпустці та просив суд надати час для їх надання.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем було надано до суду для огляду оригінали всіх вищезазначених документів, копію наказу про відпустку директора ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», що прямо, або опосередковано обґрунтовує поважність причин неподання оригіналів цих документів під час розгляду справи в суді першої інстанції і суд апеляційної інстанції визнав причини їх неподання до господарського суду поважними та приймає як докази.

Таким чином, у колегії суддів відсутні сумніви щодо відповідності копій вищезазначених документів, що містяться в матеріалах справи, оригіналам таких документів.

Крім того, обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що заява про припинення зобов'язання із зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015 підписана представником ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» - ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, якою було б уповноважено його діяти від імені ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» в матеріалах справи відсутня. За змістом п. п. 11.8., 11.9. статуту ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства в межах, встановлених статутом. Директор або будь-яка особа, якій повноваження директора були делеговані, не має права на вчинення правочинів, витрату коштів або відчуження майна сума (вартість) яких перевищує 50 000, 00 грн. без попередньої згоди загальних зборів учасників товариства. Отже, приймаючи до уваги, те що за своєю правовою природою заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, на нього поширюються обмеження, встановлені статутом ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Також місцевий господарський суд відзначив, що визначена у заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог сума становить 112 523 993,16 грн., однак в матеріалах справи відсутні докази надання загальними зборами учасників ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» згоди на укладення вказаного правочину; доказів делегування таких повноважень вищезазначеному представнику суду також не надано.

Однак, судова колегія не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка розуміє під собою те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, до предмету даного позову не входить вимога визнання недійсним договору відступлення права вимоги №АА3 від 05.02.2015 та/або правочину щодо заліку зустрічних однорідних вимог оформленого відповідною заявою про припинення зобов'язання із зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015, суд першої інстанції, вирішуючи справу не застосовував положення п. 2 ст. 83 ГПК України щодо виходу за межі позовних вимог, тому приймаючи спірне, рішення не міг посилатись на недійсність вищезазначених правочинів, вчинених позивачем.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача були надані належним чином засвідчені копії відповідного протоколу загальних зборів ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», яким учасники товариства погодили укладення вищезазначених правочинів та уповноважили ОСОБА_3 на їхнє укладення, та відповідної довіреності, на підставі якої діяв ОСОБА_3, укладаючи зазначені правочини від імені ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Таким чином, на момент укладення договору відступлення права вимоги №АА3 від 05.02.2015 між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та CFSIT Inc., останній мав дійсне право вимоги до ПАТ «Дельта Банк» за безвідкличним резервним акредитивом №LC/SB/029/062014 в загальній сумі 5 250 004,31 дол. США.

За умовами договору відступлення права вимоги №АА3, CFSIТ Inc. передав ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» всі права кредитора за безвідкличним резервним акредитивом № LC/SB/029062014 на суму 5 250 004, 31 дол. США.

Відповідно до п. 1.2. договору № АА3 від 05.02.2015 право вимоги за безвідкличним резервним акредитивом № LC/SB/029062014 перейшло до позивача з дати укладення цього договору, тобто з 05.02.2015. В цей же день відповідачу було направлене повідомлення про відступлення права вимоги за вищезазначеним акредитивом.

Так, судом встановлено, що 09.02.2015 позивачем на адресу відповідача була направлена заява про припинення своїх зобов'язань за договором кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2015 на суму 112 523 993,16 грн., що еквівалентно 4 508 859,61 дол. США шляхом зарахуванням зустрічних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що факт направлення та отримання відповідачем вищезазначених повідомлень підтверджується матеріалами справи, оскільки з відбитку печатки органу поштового зв'язку та сайту Укрпошти вбачається, що вказані документи були направлені на адресу відповідача 09.02.2015.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку існують всі обов'язкові складові, які необхідні для відступлення права вимоги, а саме - однорідні та дійсні вимоги, строк пред'явлення до виконання яких настав.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що зобов'язання ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2015 припинено.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 при вирішенні спорів про зарахування однорідних зустрічних вимог, коли боржник банку одночасно є кредитором банку, під час процедури ліквідації банку суди повинні виходити із вимог статей 601-602 ЦК України, ст. ст. 92-96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та враховувати, що цим Законом встановлено чіткий порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, який не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора. При вирішенні питання щодо правомірності зарахування однорідних вимог згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України у випадках, коли зустрічні вимоги виражені в різних валютах, слід виходити з того, що такі вимоги є однорідними. У цьому разі зарахування може проводитись за курсом, визначеним сторонами у договорі, а якщо така домовленість відсутня - за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

За змістом названих правових норм, залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення.

Тобто, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо); строк виконання щодо таких вимог настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, на час звернення позивача до банку з заявою про припинення кредитних правовідносин шляхом зарахування однорідних вимог строк пред'явлення вимог до виконання мав бути таким, що настав.

При цьому, за змістом вищевказаної заяви, підставою зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» визначає передання йому на підставі договору №АА3 від 05.02.2015 права вимоги до ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 5 250 004,31 дол. США за безвідкличним резервним акредитивом №LC/SB/029062014, виданим ПАТ «Дельта Банк» на користь CFSIТ.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою.

Аналогічні положення містяться також в іпотечному договорі № НКЛ - 2010632/S-1 від 27.06.2012 р., укладеному з метою забезпечення зобов'язання за договором кредитної лінії № НКЛ-2010632 від 27.06.2012 р.

За загальним правилом припинення зобов'язань тягне наслідком припинення у зв'язку з цим прав та обов'язків сторін такого зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо доведеності припинення зобов'язань позивача за договором кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2012 і, як наслідок, про обґрунтованість доводів ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» щодо припинення іпотеки за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази передачі компанією CFSIТ Inc. ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» документів, які підтверджують право вимоги, оскільки такими доказами є сам факт звернення позивачем з відповідною позовною заявою та надання суду копій та оригіналів всіх документів, що підтверджують право вимоги до ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 5 250 004, 31 дол. США за безвідкличним резервним акредитивом №LC/SB/029062014, а надання відповідного підтвердження самому відповідачу не передбачено нормами чинного законодавства та не впливає на дійсність відступленого права вимоги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що іпотека земельної ділянки загальною площею 1,7548 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0013 є припиненою, а тому позовні вимоги про визнання іпотеки такою, що припинена підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича з заявою про виключення з державних реєстрів запису щодо обтяження та заборони земельної ділянки загальною площею 1,7548 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0013 накладеною на підставі іпотечного договору №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012 колегія суддів зазначає, що вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Враховуючи те, що іпотека у даній справі є припиненою на підставі рішення суду, а тому вимоги позивача про зобов'язання звернення ПАТ «Дельта Банк» до нотаріуса про виключення з державних реєстрів запису щодо обтяження та заборони земельної ділянки є передчасними і ніяким чином не порушуються його права та інтереси.

Крім того, виходячи з вимог вказаної вище норми діючого законодавства, позивач не позбавлений можливості самостійно звернутися із відповідною заявою про зняття заборони.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до норм статей 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г - скасуванню частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим Артемом Володимировичем та зареєстровано в реєстрі №1600. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим Артемом Володимировичем та зареєстровано в реєстрі №1600. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ» на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим Артемом Володимировичем та зареєстровано в реєстрі №1600.

В цій частині прийняти нове рішення, яким визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим Артемом Володимировичем та зареєстровано в реєстрі №1600.

3. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі №910/7356/15-г залишити без змін.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б код 34047020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, оф. 315/3, код 38239153) 1 218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 609,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/7356/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

О.І. Лобань