Ухвала суду № 52302355, 15.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 жовтня 2015 року Справа № 908/2360/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015у справі№908/2360/15-гза позовомТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль"доТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" простягнення коштіввстановив:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, всупереч зазначеним приписам скаржник не додав до поданої скарги як доказів надіслання її копії сторонам по справі - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", так і доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, скаржником не дотримано вищевказаних процесуальних вимог, що згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги заявнику.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.1115 та ч.ч.1,2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

При цьому, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Проте, всупереч вимог п.4 ч.1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга містить лише загальні посилання на норми Конституції України, Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто без зазначення про те, в чому саме полягає порушення норми ст.97 ГПК України, яка безпосередньо застосована судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, і яким чином таке порушення вплинуло на винесення ухвали.

Таким чином, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.1113 ГПК також є достатньою підставою для повернення касаційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись п.п.3,4,6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі №908/2360/15-г повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Запорізької області.

Судді:В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун