Ухвала суду № 52295959, 18.05.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2455/15-к

Провадження № 1-кс/206/240/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2015 р.

Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Грицаюк Н.М.

при секретарі Пирогові М.І.

за участю прокурора Дяченко А.С.

слідчого Сєміженовича С.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_3та матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040700000850 від 14.05.2015 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, маючого вищу освіту, працюючого на посаді спеціаліста служби особистої безпеки в ТОВ «Пуах-2», одруженого, маючого малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/37, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5/100, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

В С Т АН О В И В:

18 травня 2015 року старший слідчий СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання бойових припасів та вибухових речовин, з метою їх подальшого незаконного носіння та зберігання, не маючи передбаченого законом дозволу,незаконно придбав три споряджені корпуси ручних осколкових, наступальних гранат РГД-5, промислового виготовлення та три запали типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, а також не менше 158 патронів калібру 7,62 мм. Після чого, незаконно, зберігаючи їх при собі, переніс за місцем проживання своєї матері ОСОБА_4, а саме: за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Приморська, 11, де став незаконно їх зберігати.

08.05.2015 в період часу з 10:15 годин до 11:50 годин, за місцем мешкання матері ОСОБА_1, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Приморська, 11, в ході проведення обшуку, в двох кімнатах зазначеного вище будинку, в ліжках та в тумбочці виявлено та вилучено 158 патронів, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №70/07-333 від 10.05.2015 являються:

- 157 патронів 7,62 мм військовими патронами зразку 1943 року. Дані патрони являються боєприпасами та призначені для стрільби з військової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм - автоматів АКМ, АКМС, кулеметів РПК та їх модифікації.

- 1 патрон являється 7,62 мм гвинтівочним патроном. Даний патрон являється боєприпасом та призначений для стрільби з військової нарізної стрілецької зброї гвинтівок зразку 1891/30 років, СВД, карабінів зразка 1938 -1944 років, ручних кулеметів ДП. ПК та станкових кулеметів Максим, СКГ.

Крім цього в ході проведення вищевказаного обшуку в підвалі під ванною кімнатою будинку №11 по вул. Приморській в м. Дніпропетровську, на полці виявлено та вилучено три споряджені корпуси гранат РГД-5 та три запали, які відповідно до висновку експерта №70/26-217 від 10.05.2015, являються:

- три споряджені корпуси ручних осколкових, наступальних гранат РГД-5, промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин;

- три запали типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, які відносяться до категорії боєприпасів.

Дані предмети безперешкодно зєднуються між собою і таким чином утворюють собою ручні осколкові, наступальні гранати РГД-5, які відносяться до категорії боєприпасів та придатні для виробництва вибуху, які ОСОБА_1, носив, зберігав та придбав без передбаченого законом дозволу.

Слідчий зазначає, що своїми умисними діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська ОСОБА_5, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор Дяченко А.С.в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш мяких запобіжних заходів є недостатньою мірою, оскільки підозрюваний знаючи про покарання за вчинений злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні суду пояснив, що проживає в квартирі № 100 будинку № 4 корпус 3 по вул. Братів Трофимових в м. Дніпропетровську, власником якої є мати його дружини. В будинку № 11 по вул. Приморській в м. Дніпропетровську, власником якої є його мати, він довгий час не живе. За місяць до 08.05.2015 року, знаючи про те, що в нього можливо буде проведений обшук, він в будинку матері ретельно перевірив будинок та прилеглу територію і жодних заборонених речей там не було. Не заперечував проти того, що в ході обшуку будинку його матері оперативно-слідчим підрозділом було знайдено патрони та корпуси гранат РГД-5 та запали до них, зазначивши, шо джерело їх походження йому не відоме. Також зазначив, що наразі в нього на утриманні фактично знаходиться його мати та бабуся та мати і бабуся його дружини, що є пенсіонерами, дружина, яка хворіє тяжкою хворобою, з приводу якої була прооперована та продовжує курс лікування, а також малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_3, які потребують його матеріальної підтримки, фізичної допомоги та піклування.

Захисник заперечувала проти застосування найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки докази взагалі були здобуті в рамках іншого кримінального провадження. ОСОБА_1 не здатен вплинути на свідків, тим більше спотворити чи знищити вилучені речі, оскільки останні зберігаються в органі внутрішніх справ. Доказів того, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів, також не надано.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш мякого запобіжного заходу, пояснення підозрюваного та дослідивши подані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею, встановлено, що 14.05.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані про те, що 14.05.2015 року о 14:40 годині до чергової частини СамарськогоРВ ДМУ ГУМВС України надійшов рапорт слідчого , про те, що в ході досудового рослідування кримінального провадження № 12015040700000830 від 08.03.2015 року за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 253 КК України, по вулеченим, згідно ухвали Самарського районного суду м. Дніпроетровська від 05.05.2015 року, в ході проведення обшуку 08.05.2015 в період часу з 10:15 годин до 11:50 годин, за місцем мешкання матері ОСОБА_1, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Приморська, 11, в двох кімнатах зазначеного вище будинку, в ліжках та в тумбочці виявлено та вилучено 158 патронів, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №70/07-333 від 10.05.2015 являються:

- 157 патронів 7,62 мм військовими патронами зразку 1943 року. Дані патрони являються боєприпасами та призначені для стрільби з військової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм - автоматів АКМ, АКМС, кулеметів РПК та їх модифікації.

- три споряджені корпуси ручних осколкових, наступальних гранат РГД-5, промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин;

- три запали типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, які відносяться до категорії боєприпасів кримінальне провадження № 12015040700000850.

- 1 патрон являється 7,62 мм гвинтівочним патроном. Даний патрон являється боєприпасами та призначений для стрільби з військової нарізної стрілецької зброї гвинтівок зразку 1891/30 років, СВД,к арабінів зразка 1938 -1944 років, ручних кулеметів ДП. ПК та станкових кулеметів Максим, СКГ.

18.05.2015 року о 10 годинні 20 хвилин ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_1 18.05.2015 року о 10 год. 30 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє про Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейський суд з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє увязнення може бути застосоване. Суд зобовязаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Врахувавши дійсні обставини справи, суд схиляється та приймає за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, а також знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний, знаходячись на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, а саме встановлення джерела походження бойових припасів та інших осіб, які можуть бути причетними до скоєння злочинів, повязаних з незаконним зберіганням та збутом бойових припасів та вогнепальної зброї, крім того, знаючи про покарання за вчинений ним злочин та маючи суспільні звязки з громадянами інших держав, у тому числі Російської Федерації, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, а також перешкоджати виконанню процесуальних рішень іншим чином.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плативідповідно. При цьому розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків передбачених ст. 177 КПК України. І данний розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015 року - 1218,00 грн. Тому враховуючи, що ОСОБА_1 на утриманні має малолітню дитину, його дружина потребує коштів на лікування, а також, що останній вже вніс заставу в розмірі 97440 гривень згідно ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2015 року по кримінальному провадженню 12015040700000831, характеризуючи дані підозрюваного та в умовах теперішньої ситуації на території України, а саме: в умовах проведення антитерористичної операції в сусідніх Луганській та Донецькій областях, вважаю, що вчинення даного злочину в якому підозрюється ОСОБА_1 викликає особливу небезпечність та резонанс для суспільства, тому приходжу до висновку, що сума у розмірі 500 мінімальних заробітних плат 609000 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 369, 370, 371, 372, 376 ч. 2 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту взяття під варту, тобто з 18 травня 2015 року по 16 липня 2015 року включно.

Визначити, що грошова сума в розмірі 609000 (шістсот дев'ять тисяч) грн. є достатньою для внесення її в якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В разі внесення визначеної застави в даному кримінальному провадженні, негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 з-під варти, про що невідкладно повідомити слідчого, прокурора та/або суд.

Зобов'язати уповноважену службову особу місця ув'язнення, де попередньо утримуватиметься ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, у разі звільнення останнього під заставу, роз'яснити йому положення ч. 8 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, що: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Крім того, при звільненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 під заставу, покласти на нього наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

6) докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддя Н.М. Грицаюк