Рішення № 52294955, 07.09.2015, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.09.2015 Єдиний унікальний номер 205/2723/15-ц

2/205/1570/15

205/2723/15-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Федченко В.М.

при секретарі Бунакової С.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі відділення №6 Філії «Дніпропетровське регіональне управління» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі відділення №6 Філії «Дніпропетровське регіональне управління» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 19 листопада 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір-заяву №307231/28781/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 5 місяців в доларах США.

Відповідно до п.1 Договору позивач передав, а відповідач прийняв на вкладний рахунок №2630.9.031264.005, грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США.

Договір було укладено на строк з 19 листопада 2014 року по 19 квітня 2015 року.

Відповідно до п.6 Договору відповідач був зобов'язаний повернути позивачу всю суму внеску і суму нарахованих процентів за період користування ним, в день наступний за останнім днем строку внеску.

19 квітня 2015 року відповідач звернувся до відповідача з вимогою повернення суми внеску та суми нарахованих процентів, однак відповідачем не було здійснено повернення вкладу в повному обсязі. Оскільки відповідач, всупереч волі позивача, продовжує користуватися внеском, то до такого користування мають застосовуватися положення депозитного договору, зокрема у визначенні річної відсоткової ставки в розмірі 11% річних.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 2000,00 доларів США, а також 11% річних за фактичну кількість днів користування внеском. Посилаючись на ч. 2ст. 625 Цивільного кодексу Українипросить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 35,00 доларів США та індекс інфляції 165,00 доларів США. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 500 доларів США.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимост.. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що між сторонами 19 листопада 2014 року було укладено договір-заяву №307231/28781/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 5 місяців в доларах США. Відповідно до п.1 Договору позивач передав, а відповідач прийняв на вкладний рахунок №2630.9.031264.005, грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США. Договір було укладено на строк з 19 листопада 2014 року по 19 квітня 2015 року /а.с.4/

19.04.2015 року позивач звернулась до відповідача з заявою про повернення йому суми вкладу у зв'язку з закінчення строку дії договору, але відповідач грошові кошти не видав, що підтверджується копією заяви /а.с.5/

Відповідно до п.6 даного договору вклад повертається вкладнику в порядку, строки та на умовах передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та Вимог цьогоКодексу.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.. 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідност. 629 ЦК УкраїниДоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина першастатті 1060 ЦК Українипередбачає, що Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку.

Відповідно до ч.5ст.. 1061 ЦК Українипроценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідност.. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Вирішуючи позовні вимоги позивача суд, враховуючи, що строк дії договору закінчився, позивач звертався до банку з заявою про поверхня коштів, але так і не отримав вказані кошти, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неповернуту суму депозиту за договором №307231/28781/5-14 від 19.11.2014 року в розмірі 2000, 00 доларів США.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання за договором банківського вкладу (депозиту) №307231/28781/5-14 від 19.11.2014 року у розмірі 35,00 доларів США та індекс інфляції у розмірі 165,00 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.2 договору-заяви №307231/28781/5-14 від 19.11.2014 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» за час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного п. 1 цього договору-заяви, Банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 11% річних. Нарахування процентів здійснюється банком у порядку, визначеному п.4.1.3 Основних умов. Однак позивач не надав суду розрахунок процентів за ставкою 11% річних, які здійснюється банком у порядку, визначеному п.4.1.3 Основних умов, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та не доведенні та задоволенню не підлягають.

Разом з цим, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачаморальної шкоди у розмірі 500,00 доларів США, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч.2. моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згіднодо п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03,1995 року № 4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормамиКонституціїабо випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під діюЗакону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Як вбачається з роз'яснень п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України від12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»відносини, що виникли із даного Договорубанківського вкладу регулюютьсяЗаконом України«Про захист прав споживачів».

П. 5ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров'я продукцією.

Будь-яких доказів того, що не поверненнямвідповідачем позивачу грошових коштів по зазначеному договору, неналежним його виконаннямстворенаситуація, яка могла стати чи стала небезпечною для його життя і здоров'я, суду позивачем не надано, тому його вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають. Крім того, умовами зазначеного Договору банківського вкладувідшкодування моральної шкоди у разі порушення виконання його умов не передбачено.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат суд, керуючисьст. 88 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, та те що позивач звільнений від сплати судового збору, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір відповідно до задоволених позовних вимог (у відношені до еквіваленту в гривні станом на 07.09.2015 року - 1 долар США = 21,94 грн.), а саме 482,68 грн.

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про захист прав споживачів»,ст.ст.526,527,530,610,611,625,1058,1060 ЦК України, ст.ст.10,11,15,57-60,88,197,209,212,213-215,218,222,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі відділення №6 Філії «Дніпропетровське регіональне управління» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі відділення №6 Філії «Дніпропетровське регіональне управління», код ЄДРПОУ 26460727 на користь ОСОБА_1, І.П.Н. НОМЕР_1 заборгованість по договору-заяві про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» №№307231/28781/5-14 від 19.11.2014 року невиплачену суму депозиту у розмірі 2000,00 доларів США, 3% річних у розмірі 35,00 доларів США та індекс інфляції у розмірі 165,00 доларів США, а всього 2 200,00 доларів США.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі відділення №6 Філії «Дніпропетровське регіональне управління», код ЄДРПОУ 26460727 на користь держави судовий збір у розмірі 482,68 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяВ.М. Федченко