Рішення № 5228426, 22.07.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2008 р. Справа № 55/109-08

вх. № 3083/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Губаненка Ю.П.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа", м. Київ

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Х-в

про стягнення 19441,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Х-в, 19441,58 грн. грошових коштів та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору постачання №175 від 01.11.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20 травня 2008 р.

20 травня 2008 р. позивач через канцелярію господарського суду надав до суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2008 р. було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відкладено її розгляд на 09 червня 2008 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 18 червня 2008 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 18 червня 2008 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 22 липня 2008 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 18 червня 2008 р., від 14 липня 2008 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

22 липня 2008 р. позивач надав до суду заяву, в якій зазначив, що поставка за вищевказаними накладними здійснювалась саме на виконання договору постачання № 175 від 01.11.05 р., інших договорів в усній чи письмовій формі між сторонами не укладалось.

22 липня 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує на те, що у позовній заяві було помилково вказана сума, на яку було поставлено товар- 100019,75 грн., оскільки повинна бути вказана сума- 133187,76 грн., частина оплати була здійснена відповідачем готівкою в сумі 33168,01 грн., у зв"язку з чим просить суд стягнути з відповідача 18019,75 грн. боргу. Відповідач уточнив період нарахуванння пені з 01.04.06 р. по 01.10.06 р.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 листопада 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діа", м. Київ (далі позивач) та Суб"єктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Х-в (далі відповідач) було укладено договір постачання № 175, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується поставити товар- парфюмерно-косметичну продукцію, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його вартість. Пунктом 1.2 договору передбачено, що передача товару відповідачу у власність здійснюється окремими партіями, обсяг яких визначається накладними на кожну партію товару, що є його невід"ємною частиною. Пунктом 7.1 договору передбачено, що оплата поставки кожної окремої партії товару здійнюється на умовах 50% попередньої оплати, інші 50% оплачуються з відстроченням платежу на 28 днів. Термін відстрочення платежу починається з дати отримання товару відповідачем зі складу позивача. Пунктом 8.4 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за прострочення платежу відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пунктами 10.1 та 10.3 договору передбачений строк дії договору, а саме договір набуває чинності з моменту його підписання та діє 1 рік.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив на адресу відповідача продукцію на загальну суму 133187,76 грн., що підтверджується товаро- транспортними накладними № D-134468 від 28.02.06 р. на суму 84006,13 грн. та № D-135441 від 15.03.06 р. на суму 49181,63 грн., які підписані обома сторонами.

У своїх письмових поясненнях за підписом директора позивач зазначив, що поставка за вищевказаними накладними здійснювалась саме на виконання договору постачання № 175 від 01.11.05 р., інших договорів в усній чи письмовій формі між сторонами не укладалось.

Відповідачем в період з 20.03.06 р. до 01.02.07 р. було частково сплачено за поставлену продукцію грошові кошти у сумі 82000 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до позовної заяви. Крім того позивач зазначив у своїх уточненнях, що частина оплати за товар було сплачено відповідачу готівкою у сумі 33168,01 грн.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачу було направлено претензію з вимогою сплатити залишену суму заборгованості.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач надіслав позивачу гарантійний лист, в якому визнав суму заборгованості за договором від 01.11.05 р. у сумі 18019,75 грн. та зобов"язався її погасити згідно графіку погашення (належним чином засвідчена копія гарантійного листа додана позивачем до матеріалів справи). Під час судового засідання позивач вказував на те, що в гарантійному листі відповідачем було помилково вказано номер договору-135, замість №175.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 18019,75 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, враховуючи також те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення повного розрахунку з відповідачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 18019,75 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1421,83 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання за період з 01.04.06 р. по 01.10.06 р. у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611 , ст. 629 ЦК України, ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Х-в(61096, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа", м. Київ(01021, м. Київ, вул. Саксаганського, 112, кв. 16; пошт. адреса: 0132, м. Київ, а/с 255, р/р 26004044815900 в АКІБ Укрсіббанку м. Харкова, МФО 351005, код 14350910) 18019,75 грн. основного боргу, 1421,83 грн. пені, 194,41 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 23 липня 2008 року.

Суддя