Рішення № 5228283, 12.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2009 р. Справа № 7/058-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Сквира

до Відкритого акціонерного товариства «Будматеріали», м. Біла Церква

про стягнення 5488, 74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.

Обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»(далі відповідач) про стягнення 5488, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобовязання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2009р. було порушено провадження у справі № 7/058-09 та призначено її розгляд на 14.04.2009р.

В звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання 14.04.2009р., розгляд справи відкладався до 12.05.2009 р.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, відповідач документів, витребуваних ухвалою суду від 16.03.2009 р. до суду не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами, так як їх незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив

У 2008 році Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (позивач) та Відкрите акціонерне товариство «Будматеріали» (відповідач) уклали усну домовленість про поставку запасних частин до автомобілів (далі-Товар).

На виконання домовленості протягом вересня-жовтня 2008 року позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 6296,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, з відміткою відповідача та копіями довіреностей на отримання Товару. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобовязання щодо оплати за отриманий товар.

В порушення домовленості та вимог діючого законодавства України відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, в сумі 1000, 00 грн., що підтверджується копіями банківської виписки та платіжного доручення № 4016 від 30.10.2008 р., наданими позивачем.

В звязку з наявністю заборгованості, в сумі 5296,40 грн. (6296,40 грн. - 1000, 00 грн.) позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 24.12.2008 р. з вимогою оплатити поставлений Товар. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була направлена відповідачеві 24.12.2008 р., обовязок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 31.12.2008р.

На момент розгляду справи, заборгованість відповідачем не сплачена.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5296, 40 грн. і підтверджується також актом звірки розрахунків станом на 30.11.2008 р., підписаним та скріпленим печатками сторін.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь інфляційні збитки у сумі 192, 34 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд здійснив перерахунок, нарахованих позивачем інфляційних збитків, і дійшов до висновку, про правильність їх нарахування.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 5488, 74 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будматеріали» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 52, код ЄДРПОУ 00290995) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5296 (пять тисяч двісті девяносто шість) грн. 40 коп. заборгованості, 192 (сто девяносто дві) грн. 34 коп. інфляційних збитків та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Антонова В.М.