Рішення № 5228053, 16.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2009 р. Справа № 45/10-09

вх. № 739/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача - Зюлковська С.В., довіреність №3/08 від 22.01.2008 р.

відповідача - не зявився

розглянувши справу за позовом ПП "Зевс", м. Донецьк

до ФОП ОСОБА_2, м. Куп'янськ

про стягнення 5984,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4951,76 грн. основного боргу, 478,03 грн. пені, 495,18 грн. штрафу та 59,75 грн. 3% річних мотивуючи невиконанням з боку відповідача зобовязань по оплаті за договором поставки № ХА-520 від 01 січня 2007 року укладеним між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Під час розгляду справи в суді представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, до матеріалів справи 13 березня 2009 року позивач надав додаткові пояснення позовних вимог, які долучені судом до матеріалів справи. Водночас представник позивача заявив письмове клопотання про витребування у Купянської ОДПІ податкової декларації по ПДВ та реєстру отримання податкових накладних відповідача.

Відповідач в призначені судове засідання, в тому числі й 16 березня 2009 року, не зявився, відзив та позов та докази в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. На адресу суду було повернуто ухвалу суду від 03 лютого 2009 року, направлене відповідачу, з довідкою поштового відділення про ненадходження адресата за вказаною адресою.

Суд, розглянувши клопотання позивача щодо витребування у Купянської ОДПІ податкової декларації по ПДВ та реєстру отримання податкових накладних, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду неможливість їх надання самим позивачем, більш того суду не зрозуміло яке відношення до даної справи мають внутрішні бухгалтерські документи відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 18 лютого 2009 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

01 січня 2007 року між позивачем, ПП "Зевс", та відповідачем, ФОП ОСОБА_2, було укладено договір поставки напоїв № ХА-520 з додатковими угодами до нього. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобовязання щодо поставки відповідачу товару, найменування, асортимент, ціна та кількість якого визначаються у специфікаціях що є невід"ємними частинами договору, а відповідач взяв на себе зобовязання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 14 календарних днів з дня прийняття товару (п. п. 1.1, 1.2, 4.2, 4.3 договору). 01 січня 2007 року сторонами було підписано специфікацію до договору. 30 грудня 2007 року та 01 січня 2008 року сторонами було підписано додаткові угоди до договору за № № 1, 2.

Згідно з видатковими накладними № 13ХВ019766 від 14 серпня 2008 року на суму 2122,64 грн., № 13ХВ020492 від 21 серпня 2008 року на суму 862,75 грн. та № 13ХВ021060 від 28 серпня 2008 року на суму 1966,37 грн. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 4951,76 грн., що підтверджено вищевказаними накладними, які містяться в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобовязань за договором, а саме розділу 4 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 14 календарних днів не здійснив. Заборгованість відповідача становить 4951,76 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 4951,76 грн.

У звязку з існуючою заборгованістю позивач направив відповідачу претензію від 10.09.2008 року. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив. Вищевикладені обставини й стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 4951,76 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також було предявлено до стягнення 478,03 грн. пені, 495,18 грн. штрафу та 59,75 грн. 3% річних, нарахованих на підставі п. п. 7.3, 7.5 договору та ст. 625 ЦК України. У відповідності до вищевказаних підпунктів договору у разі несвоєчасної оплати товару (затримання оплати) відповідач зобовязався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період прострочення від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10 % суми боргу. Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми. За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 471,68 грн. пені, 495,18 грн. штрафу та 59,75 грн. річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо пені суд відмовляє позивачу у звязку із безпідставним предявленням до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача.

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2, 63702, Харківська область, м. Купянськ, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь ПП "Зевс", 83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-а (п/р 26008001000013 у ТОВ КБ "Український фінансовий світ" м. Донецьк, МФО 377777, код ЄДРПОУ 31578034) 4951 грн. 76 коп. основного боргу, 471 грн. 68 коп. пені, 495 грн. 18 коп. штрафу, 59 грн. 75 коп. річних, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 березня 2009 року.

Суддя Калініченко Н.В.